Духовні закони: 1 духовний закон – “вороття”.

Духовні закони: 1 духовний закон – "вороття".Якщо переглянути і дослідити багатотомні рукописи Святих мужів Церкви, що стосується добра і зла, то можна прийти до висновку, що діє певний духовний закон – «бумеранга». Цей закон базується на досить простих, але одночасно і глибоких засадах духовного світу. Як добро, так і зло діє за цим законом, вони рівноправно підкоряються цьому законові.
Надалі зло, було б правильно називати гріхом, бо всяке зло і є гріхом. Саме слово «гріх» (ст.-слав. Грѣх’) має значення відповідно поняттю «помилка»,«похибка». Воно відповідає грецькому позначенню поняття гріха словом αμάρτημα (αμαρτία), що означає «промах, похибка, провина», або синонімічним йому словом παράπτωμα; а іудеї – словом «хет» (ненавмисний гріх) – «промах».
Це є і справді промах, або по іншому можна сказати відхід від добра, коли людина оступилася, або коли людина діє навмисно використовуючи саму силу волі, відходячи від істини. Якщо подивитись на Церкву Христову(православну чи католицьку – кожна людина в своєму житті чинить гріх з самого народження, і кожна людина є грішна. Безгрішних людей не існує, це б суперечило Святому Писанню (всі згрішили, немає нікого хто б не мав гріха),але одужання від цієї духовної хвороби починається, коли людина визнає цей факт, але далеко не всі їх визнають і по можливості виправляють. Завдання кожного християнина (і не тільки) – триматися стежки істини, незважаючи на всі проблеми і перешкоди, які намагаються її з цієї дороги зіштовхнути. Доречно звернути увагу на те, що багато християнських отців, богословів і святих, стверджують: що судячи людину Всевишній намагається її виправдати, а не засудити, звертає повсякчас увагу на те їй, як людина тримається добра і святості, а не на те, як вона відходить від нього.
Хоча, ми відійшли від основної думки – «духовного закону – вороття».
Всяке добро чи гріх завжди повертається до свого першоджерела. Цей принцип люди простежують віками, його називають ще по іншому «колесом історії». Так все створене Творцем, що все прагне поєднатись з ним, все стремить до нього. Люди від найдавніших часів шукали Бога, вони вбачали його в стихії, ідолах, постатях, людина прагнула загасити цю жагу Бога, що є глибоко у ній закладена. Від Бога вийшов і до Бога повертається, бо він є першоджерело і початок всякого початку. За цим принципом існує і закон «вороття», всякий гріх повертається до свого власника. В Українському народі його відобразили в приказці: «що посієш – те й пожнеш». Добро також повертається до свого творителя, але діє за іншим принципом, воно не шкодить йому, але опікується ним – береже його. Не так би все трагічно виглядало, як би на цьому все і сталось, але все має властивість примножуватись і зростати в декілька разів. Добро зростає в математичній прогресії, а зло дещо менше з огляду на Боже милосердя і любов до людини. Сам Господь надолужує за зло людини, щоб людину не постигло ще більше і страшніше зло, з цього і є оправдована Хресна Жертва, що покриває гріхи світу, бо людина не в силі була б все сплатити чи стримати. Цю теорію підтримує і доповнює сам Христос: «Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов. І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним. І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше»(Лк. 11:26).
У світі матеріальному і духовному не може бути пустота, все чимось мусить бути заповнене: зло заповнюється ще більше злом, а добро добром. Людина що чинить гріх, ще більше тягнеться до гріха, а праведний ще більше тягнеться до світла Божого().
Перервати закон духовного «вороття» можливо за однієї умови, що людина зречеться свого зла і зміниться з середини, що змінить своє духовне становище, свою суть і буття. Коли людина навертається до Бога і починає творити молитву, милосердя…, одним словом добро, то це і стає її захистом і оборонним щитом – «бо всяке добро від Господа походить», стверджують святі Отці Церкви – «І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре.»(Буття1:31).
Тому не може бути в духовному законі і «золотої середини» – « Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.»(Лук.16:13); «Знаю твої діла, що ні зимний ти, ні гарячий. Якби ти зимний був або гарячий. Тому, що літеплий ти, але ні гарячий, ні зимний, то вивергну тебе з уст моїх»(Откр.3:15-16).
Кожна людина мусить зважити своє життя і зробити вибір, яке життя вона хоче будувати : «Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява. Коли, отже, все тіло твоє – світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло (своїм) сяйвом» (Лк. 11:35-36), – Коли ти твориш добро, то все буде добре і у тебе, а коли гріхом живеш, то їстимеш плоди гріха – зло і смерть, що пануватимуть у твоєму житті.

Ти коваль свого щастя і майбутнього, обирай…