Домашня Церква - сайт для християнських родин » Життя в Ісусі Христі » Життя святих » ПРО СВЯТУ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЮ ВАРВАРУ ТА МЕЧ ДІОСКОРА

 

ПРО СВЯТУ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЮ ВАРВАРУ ТА МЕЧ ДІОСКОРА

Автор: natalia від 27-02-2013, 13:37, переглянули: 1371

ПРО СВЯТУ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЮ ВАРВАРУ ТА МЕЧ ДІОСКОРА
ПРО СВЯТУ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЮ ВАРВАРУ ТА МЕЧ ДІОСКОРА

День пам’яті 4(17) грудня (+306 р.)
Коли меч рідного батька повис над головою дочки вжахнувся навіть поганський світ. Такого ще не бачили... За переданням саме у 306 році юну та вродливу Варвару закатував Діоскор. Залишилось ще 7 років, щоб християнство едиктом Констянтина Великого здобуло свободу в імперії.
Перечитуючи життя святих в ранніх століттях християнства, для сучасного читача існує небезпека сприйняти це на рівні героїчної легенди не роблячи зусиль принаймі провести аналогії з сучасністю. Чи матиме значення таке читання, коли крім прірви часу, яка нас розділяє більше нічого не спроможемося побачити.

Варвара була єдиною дочкою поганина Діоскора, багатого службовця. Любив її, витворив для неї перспективу щастя на свій розсуд. Ізолював від зовнішнього світу, можливо також і з тих мотивів, щоб не запізналася з «сектою», яку називали християнство. Запрошував до неї вчителів. Саме серед них згідно передання був один таємний християнин, від якого дізналася про Христа Господа та охрестилася. Не могла більше вірити в те, що такий прекрасний світ, за яким спостерігала з маленьких віконечок вежі, де закрив її батько, є творінням мертвих ідолів, в яких, нажаль, вірила переважаюча більшість, в тому числі і Діоскор. Склала обіт досмертної чистоти. Намагання батька видати Варвару заміж були марними збільшуючи його лють. Не відомо, хто розповів йому про те, що вона християнка: вона сама чи хтось із прислуги.
Діоскор видає на смерть свою дитину: чи то зі страху втратити своє становище, на випадок коли б хтось дізнався, що він прикриває віру у Христа своєї дочки, чи то з фанатичної віри у своїх ідолів. Обнаживши, її тягнули вулицями міста, перед юрбою, що прагнула видовищ, бичували і зачиняли у в’язниці. Христос не залишив її: після жахливих побоїв об’явився і сказав, що дасть їй силу все знести. На другий день на її тілі не залишилося жодного знаку від минулих туртур. У натовпі стояла жінка Юліанія, зворушена терпінням Варвари і її непохитністю вона стала християнкою. Разом із Варварою їх страчено в один день.
Євхаристійний Христос, Якого часто приймала Варвара у Святому Причасті дав їй силу перенести жах туртур, морального приниження, понівечення її людської гідності. Існує передання, що перед смертю її запричастив ангел.
Коли Діоскор відтяв голову своїй дитині вдарила блискавка і спопелила його.
Застановімся над життям цієї дівчини.
Коли обнажили її з власного одягу, Варварі залишилося хібащо одежа сорому...
Сучасна людина втратила сором. Вона сама обнажується з Божої ласки, дозволяючи світовим спокусам здерти цей несотворений одяг. Називає себе християнкою і пожадливим поглядом споглядаємо безсоромність. Який приклад дає невинним дітям, які часто спостерігають за діями дорослих. Стаємо згіршенням для них, а наш злий приклад стає для їх невинності мечем Діоскора, що вбиває у їх душах бажання святості, а часто спонукає до втрати Божої ласки. Які були очі Варвари в цю мить, коли принижували її людську і жіночу гідність... Її очі нагадували очі Христа, обнаженого перед глумливою юрбою. Як часто дозволяю собі дивитись на безсоромну наготу і стаю подібним до юрби ідолопоклонників...
Життя і смерть. На іконі Святої Варвари зображено вежу із трьома віконцями, ці віконця символізують Пресвяту Трійцю, а також Божі чесноти: віру, надію, любов. Саме довіра до Господа і любов дають можливість навіть у тісних умовах реальності (символічна вежа) вийти за межі і бачити перспективу Вічності з Богом, до якої покликана кожна людина. Євхаристійна чаша – ось джерело її сили. Та сучасна людина не вірить у реальну присутність Христа у Пресвятій Євхаристії. Не хоче встати на коліна у таїнстві Сповіді. Шукає «новинки» тому стає жертвою новітнього ідолопоклонства: Нью Едж, йоги, трансцедентної медитації та усіляких вигадок пекла в обгортці псевдонаукових термінів.
Меч Діоскора має багато назв, та ось одна з найжахливіших – аборт. Він навис над святим життям ненароджених дітей, бо їх батьки у своєму ідолопоклонстві бояться, що можливо втратять матеріальне благополуччя і можливість кар’єрного росту. Бояться бо замість довіри у правдивого Бога, Який спасає, мають пантеон ідолів: «що люди скажуть», «нема грошей», «ми не дамо ради прогодувати всіх», «я хочу пожити для себе» і т.д. Реальність практично не змінилася. Жахає лише одне: тоді коли батько закатував свою дитину поганський світ здригнувся. Тепер батьки і лікарі вбивають своїх дітей і християнський світ не жахається, ще й можна почути: а я думаю, що це право жінки...
Меч Діоскора опускається над світлими головами школярів-випускників, коли їх рідні батьки не протестують проти шкільних випускних вечорів з алкоголем. А потім всі дивуються чому Україна займає перше місце за підлітковим алкоголізмом у світі.
Обставини життя і смерті мучеників є відповіддю на Голос Божий і одночасно запитанням, а навіть викликом нашому сумлінню.
Свята Варвара ще від княжих часів була широкопочитана в українському народі. Мощі святої були привезені до Києва 1108 р. Грецькою цісарівною Варварою, дружиною Михаїла-Святополка, правнука св. Володимира Великого. До 30-х років ХХ ст. у Золотоверхому Михайлівстькому соборі м. Києва, та після того, як комуністи знищили храм були перенесені до собору св. Володимира, де і зберігаються.
Згідно передання свята Варвара молилася у час своєї смерті до Господа, щоб ніхто, хто благатиме Його благодаті згадуючи її муки не був відкинутий, щоб не спіткала ні раптова хвороба, ні несподівана смерть без святої сповіді. У 1644 р. У Києві перебував сенатор з Польщі Георгій Оссолинський і засвідчив, що має велику набожність до цієї святої. Перебуваючи у Римі скріпився у ній будучи свідком чисельних переказів, що хто просить у Варвари заступництва той без покаяння, сповіді і Причастя не помре. Оссолинський був переконаний, що автентичні мощі Варвари є саме в Києві, бо на Заході їх небуло. Попросив частинку мощей руки Святої великомучениці і одержав їх.
Св. Варвара є покровителькою вмираючих і всіх тих, хто просить у неї ласки святої смерті, а також людей тих професій, які постійно перебувають у небезпеці смерті: гірників, моряків, військових.За молитвами святої Варвари відбувається і сьогодні багато чудесних зцілень душевних і тілесних.Тут подамо лише два приклади: Ігумен Свято-Михайлівського монастиря в Києві (1660) на час великого посту сказав не відправляти молебень до Вмуч. Варвари. Та став свідком такого видіння: у храмі він стоїть біля мощей Варвари. Бачить, що у труні вона лежить не зручно, і вклонившись повний страху промовив:
–Ляж свята Варваро, не зручно так сидіти.
Свята лягла, але криво, звісивши руку й ногу з труни. Він же знову повторив просьбу.
– Не ляжу просто, хіба ти проправиш.
– Не смію до тебе доторкнутися – промовив ігумен.
– Неодмінно виправ те що криво – промовила свята.
Коли ігумен доторкнувся до мощей вони лягли правильно. Після цього сну-видіння молебень до святої відновили.
Також з життя св. Станіслава Костки дізнаємося, що коли важко занедужав зупинився у Відні, в будинку одного протестанта, який не хотів на просьбу юнака покликати священика зі Святими Тайнами. Станіслав почав молитися до св. Варвари і допомога не забарилася.
Просімо і ми Святу Варвару у наших потребах, але насамперед, щоб допомогла нам зберегти вірність Христу через дотримання Його святих заповідей, навіть тоді, коли це вимагає особливих зусиль а можливо і героїзму. Молімося за нашу Україну, щоб вона була християнською, а не суспільством хрещених безбожників, як влучно зазначив один сучасний богослов.


Наталя Назар



Категорія: Життя святих, Блог Наталі Назар

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: