Бути справжньою – в цьому і є істинна краса

Бути справжньою - в цьому і є істинна краса

За останніх кілька тижнів я часто писала про дітей, і великих, і маленьких, Цьому є своє пояснення – вже зовсім скоро я вдруге стану мамою.(прим. стаття написана 04 червня 2014) То ж, час мого дев’яти місячного очікування наближується до завершення. Відчуваю, що вже зовсім скоро з’явиться наше маленьке Сонечко! Я безмежно вдячна Богу за цей подарунок і всім тим, хто на протязі цих, на правду, неповторних днів розділяв зі мною мою радість та мої тривоги, хто підтримував і розраджував, щиро тішився моїм надіям та сподіванням.
Один мій давній знайомий, помітивши мій стан сказав: «Знаєш, скажу тобі як чоловік, що знає толк в жінках, найкрасивіша жінка для мене – вагітна. Для неї неважливим є все зовнішнє, її думки в дитині, все її життя ніби спрямовано в середину, вона постійно прислухається до себе, гладить живіт, її рухи повільні і так зворушливо незграбні! Вона усвідомлює свій дар і світиться жіночністю. Мужчини змінюються в обличчі при вигляді вагітних, стають сильнішими, благороднішими. Це помітно і дуже красиво. І, взагалі, моя улюблена частина жіночого тіла – живіт. М’який, трохи округлий, таємничий. Саме звідти починається жінка, її сила, її привабливість».
Я не знаю, чи всі чоловіки розділяють таку точку зору, але за останній час дійсно помітила, що дивлячись на мій вже такий не маленький живіт, багато хто з чоловіків по доброму посміхається, намагаючись по можливості проявити свою турботу та увагу.
А ще я подумала, що, ми – жінки, красиві насамперед не стільки своєю зовнішністю, скільки своїм станом (я говорю зараз не лише про вагітність 🙂 ). Кожна наша радість чи відкриття запалює погляд тими самими бешкетними вогниками, які так притягують до себе, манять і лякають одночасно. А кожне розчарування та жаль відкладається невидимою зморшкою на наших обличчях, і погляд гасне. Повірте, можна мазати на себе тисячі дорожезних кремів, стежити за кожним грамом з’їденого, як прискіпливий скульптор будувати своє тіло в тренажерних залах, перечитати сотні мудрих і не дуже книжок, але без справжнього задоволення життям, без віри в любов, в дружбу, в Вищу силу, без повсякденного гумору, легкого ставлення до життя, – дуже складно нам засяяти зсередини…

Наталя Гаєвська