Насправді секс винайшов Бог

Насправді секс винайшов Бог Звідки я?
«Мамо, звідки я?» Його мама завжди знала, що колись їй доведеться почути це фундаментальне запитання, але здивувалася, що її син спитав це в такому юному віці. Вона сіла з ним поряд і пояснила, як могла, «життєві факти». Хлопчик уважно слухав, але після п’ятнадцяти хвилин пояснень усе ж таки перервав її: «Але, мамо, звідки я? Мій приятель каже, що він із Толедо».
Як і ця мама, ми, діючи з добрими намірами, часто відповідаємо зовсім не те, про що нас насправді питають. Почувши запитання про причини сьогоднішньої аморальності, ми одразу згадуємо лавину сексуальних образів у медіа чи послаблену мораль очманілого суспільства. Утім в аморальності нашого світу є глибша, засаднича проблема: це тотальне нерозуміння Божих планів щодо людської сексуальності. Ми можемо розуміти основи біологічної функції, але багато хто з нас не усвідомлює всієї повноти задуму Бога щодо союзу двох статей у шлюбі. Звідки я? Я походжу від люблячого Творця, що зробив мене істотою, якій притаманна сексуальність.

Хто написав це брудне слово?
Я готувався до свого першого заняття в одній недільній школі для дорослих. Сам у порожній аудиторії я написав на дошці слово «СЕКС». Не встиг я дописати, як мій маркер зламався, і я пішов шукати інший. Коли я повернувся, місцевий доглядач несамовито витирав дошку. Я чув його невдоволене бурчання: «Хто написав це брудне слово? От уже ці діти! Я все розповім пастору!» Я подумав, що краще мені не зізнаватися.
Секс. Що такого в цьому слові, що воно викликає настільки різну реакцію? Хтось знецінює його, запевняючи, що стать і статеві потреби — це лише біологічний «потяг до спарювання». Інші переоцінюють його, вважаючи секс рушійною силою людської душі — а отже, «якщо тобі від цього приємно, роби це». Є й такі, хто вважає секс фатальним злом.
Наша віра ґрунтується на Біблії, тому нам слід прагнути зрозуміти диво й таїнство «дороги мужчини до дівчини» (Пр. 30:19), особливо завважуючи роль нашого Небесного Отця у створенні статі як особливого дару людству. Мері-Енн Майо пише у своїй книзі «Християнський посібник з консультування в питаннях сексу»:
«Всемогутній Бог міг створити людство яким завгодно. Відтворення людського роду можна було забезпечити через клонування чи в якийсь інший спосіб, зовсім не пов’язаний зі статевими стосунками. Так само, можна було створити чоловіків та жінок, які не мають потреби в стосунках. Але Бог вирішив інакше. Він створив нас як дві різні статі, які потребують одна одної для розмноження, втіхи та спілкування. Отже, секс — це доручення нам від Бога»1.

Як Бог вимовляє «секс»?
На одному з перших своїх семінарів я спитав слухачів: «Якщо звернутися до Біблії, як Бог вимовляє слово «секс»? Відповіді аудиторії я записував на дошці. Хтось сказав: «Бог вимовляє це л-ю-б-о-в». Хтось інший вигукнув із заднього ряду: «Він вимовляє ш-л-ю-б!» Один «кабінетний богослов» із задоволеним виглядом заявив: «Він вимовляє п-і-з-н-а-т-и». Безумовно, він мав рацію: як ми побачимо, Адам пізнав свою дружину. Утім, у богословському плані я сподівався почути від когось, що улюблений для Бога спосіб вимовляти це слово — «о-д-н-е». Іншими словами, коли ми говоримо про секс із погляду Бога, ми говоримо про дароване нам Богом бажання фізичної, емоційної та духовної єдності.

Ехад Бога
Текст із Книги Повторення Закону, 6:4–9 — один із центральних фрагментів усього Старого Завіту. Дехто вважає його найголовнішим. Наші друзі-юдеї називають його «Шма», за першим словом івритського тексту, яке означає «Слухай!». У кожній юдейській молитві можна почути: «Шма Ізраель, Адонай Елоейну, Адонай ехад». У перекладі це звучить так: «Слухай, Ізраїлю! Господь, наш Бог, — Господь єдиний» (Повт. Зак. 6:4). В ортодоксальному юдаїзмі цей текст шанобливо зберігають у дерев’яних скриньках, які називають філактеріями й носять на лобі та зап’ястку, щоб добре пам’ятати його важливість. Я закликаю вас запам’ятати ці слова будь-якою мовою, і написати їх «на таблиці свого серця» (Пр. 7:3).
Особливо нас цікавить слово ехад — останнє у Повт. Зак. 6:4. Це слово означає складену єдність, коли багато речей становлять одне. Адже ми, християни, говорячи про єдиного Бога (Адонай ехад), віримо також, що тут ідеться про Трійцю — себто триєдність Отця, Сина і Святого Духа. Ці три Особи в Одній складають ехад Бога. З огляду на це, гадаю, можна сказати, що в Божественній математиці 1 + 1 + 1 = 1.
Де ще у Всесвіті Бог розглядає окремих осіб як таємничу єдність? У шлюбі. Те саме івритське ехад, яке позначає єдність Бога в Повт. Зак. 6:4, позначає також єдність Адама і Єви у Бут. 2:24. Вони поєдналися (тобто «приліпилися» — івр. дабак) у союзі статей і стали «одна плоть» (басар ехад). Ісус також говорив про цю єдність:
«А Він у відповідь сказав: Хіба не читали ви, що Творець на початку створив їх чоловіком і жінкою? І сказав: Тому залишить чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одним тілом. То вже буде не два, а одне тіло. Отже, що Бог поєднав, людина хай не розлучає» (Мт. 19:46).
Отже, можна також сказати, що в таємничій математиці шлюбу 1 + 1 = 1 (Еф. 5:31–32). Церква, як тіло Христове, також відображає ехад Бога (Гал. 3:28; 1 Кор. 12:20; Еф. 5:32). Так само, як у Трійці та шлюбі, у таємничій математиці Церкви, яка охоплює всіх «народжених згори» вірних усіх часів: 1 + 1 + 1 + 1 + 1 (тощо) = 1.
Викладаючи 2010 року на Європейському форумі лідерства в місті Егер (Угорщина), я мав честь відвідати кілька семінарів, які проводив доктор Ричард Вінтерс. Я високо оцінив його душевний стиль і глибокі слова: «Союз статей — це передчуття іншого й вищого нашого союзу»2. Це нагадало мені старішу цитату з Льюїса Смедеса: «Сексуальність — це потяг людини до глибинної спільності»3.
Єдиний Бог, Адонай ехад, замислив секс у шлюбі як образ єдності. Тому застереження щодо небажаності інтимних стосунків до шлюбу й поза шлюбом мають також і богословський смисл. У математиці дошлюбного сексу 1 + 1 = 2; у математиці позашлюбного сексу 1 + 1 + 1 = 3. В обох ситуаціях викривлюється математика єдності. За образом Божого ехад ми були створені для єдності, а не двійності, або трійності, або двадцятитисячності4. Відома заповідь не чинити перелюбу (Вих. 20:14) — це більше ніж заборона інтимних стосунків поза шлюбом. Цей припис про стиль життя й спрямований проти всього, що паплюжить, спотворює чи принижує доктрину Божого ехад.

Диявол — ворог єдності
Новий Завіт чітко вказує на головних ворогів єдності: «Чи віриш ти, що один Бог? Добре робиш! Але й біси вірять і тремтять» (Як. 2:19). Біси тремтять від страху перед реальністю Божого ехад. Тепер зрозуміло, чому їхній начальник, диявол, так активно намагається спотворити наше розуміння єдності шлюбу. Його мета — розділяти, а не поєднувати. Його грецьке ім’я буквально означає «той, хто кидає крізь», тобто той, хто розділяє чи відокремлює; згодом це саме слово стало також означати наклепника, який розділяє людей брехнею й облудними звинуваченнями. Диявол вочевидь виправдовує це своє ім’я.
Сатана, він же диявол, — це злий поборник розділення й супротивник єдності. Він ненавидить ехад Бога, єдність істинного Божества. Можливо, саме ця ненависть спонукала його спокушати Ісуса на гріх (Мт. 4:1–11). Звісно, він не спромігся схилити безгрішного Сина Божого на дію, яка внесла б розкол у Божественну єдність. Утім дияволу вдалося схилити нас до багатьох форм ідолопоклонства (духовного перелюбу), як-от: «розпуста, нечистота, пристрасть, потяг до зла і жадоба до наживи, що є ідолослужінням» (Кол. 3:5). Диявол також ненавидить єдність Церкви й щосили намагається розділити вірних. Тому Ісус молився про те, щоб ми, Його учні, були одним так, як одним є Він та Отець (Ів. 10:30; 17:21–22). Сатана також відчуває відразу до ехад шлюбу. «Що Бог поєднав» (Мр. 10:9), те диявол намагається розділити. Диявол тішиться кожним проявом невірності в шлюбі, вважаючи це ляпасом в обличчя самому Богові.
Безумовно, одна з головних цілей диявола — спонукати нас порушити перелюбом наші шлюбні обітниці (1 Кор. 6:12–20). Він також використовує всіляку нагоду, коли ми незадоволені союзом статей, яким Бог призначив бути шлюбу. Дослухайтеся до застереження апостола Павла щодо цієї диявольської інтриги: «Не ухиляйтеся одне від одного (у сексуальному сенсі)… і знову будьте разом, щоб сатана не спокушав вас нестриманістю вашою» (1 Кор. 7:5, виділено автором).
Ідолопоклонство у нашому житті, розбрат серед вірних, перелюб у шлюбі — усе це гріхи проти єдності, на які нас підбурює диявол. Щоб успішно битися з ворогом, важливо знати його тактику:

«Будьте тверезі, пильнуйте.
Ваш ворог — диявол — ходить і ричить, мов лев, шукаючи, кого б поглинути.
Протидійте йому міцною вірою, знаючи, що тих же самих страждань зазнають і ваші брати у світі»
(1 Петр. 5:8–9).