Насправді секс винайшов Бог

Автор: Мирон Шкробут від 1-04-2019, 08:51, переглянули: 629

Насправді секс винайшов Бог Звідки я?
«Мамо, звідки я?» Його мама завжди знала, що колись їй доведеться почути це фундаментальне запитання, але здивувалася, що її син спитав це в такому юному віці. Вона сіла з ним поряд і пояснила, як могла, «життєві факти». Хлопчик уважно слухав, але після п’ятнадцяти хвилин пояснень усе ж таки перервав її: «Але, мамо, звідки я? Мій приятель каже, що він із Толедо».
Як і ця мама, ми, діючи з добрими намірами, часто відповідаємо зовсім не те, про що нас насправді питають. Почувши запитання про причини сьогоднішньої аморальності, ми одразу згадуємо лавину сексуальних образів у медіа чи послаблену мораль очманілого суспільства. Утім в аморальності нашого світу є глибша, засаднича проблема: це тотальне нерозуміння Божих планів щодо людської сексуальності. Ми можемо розуміти основи біологічної функції, але багато хто з нас не усвідомлює всієї повноти задуму Бога щодо союзу двох статей у шлюбі. Звідки я? Я походжу від люблячого Творця, що зробив мене істотою, якій притаманна сексуальність.

Хто написав це брудне слово?
Я готувався до свого першого заняття в одній недільній школі для дорослих. Сам у порожній аудиторії я написав на дошці слово «СЕКС». Не встиг я дописати, як мій маркер зламався, і я пішов шукати інший. Коли я повернувся, місцевий доглядач несамовито витирав дошку. Я чув його невдоволене бурчання: «Хто написав це брудне слово? От уже ці діти! Я все розповім пастору!» Я подумав, що краще мені не зізнаватися.
Секс. Що такого в цьому слові, що воно викликає настільки різну реакцію? Хтось знецінює його, запевняючи, що стать і статеві потреби — це лише біологічний «потяг до спарювання». Інші переоцінюють його, вважаючи секс рушійною силою людської душі — а отже, «якщо тобі від цього приємно, роби це». Є й такі, хто вважає секс фатальним злом.
Наша віра ґрунтується на Біблії, тому нам слід прагнути зрозуміти диво й таїнство «дороги мужчини до дівчини» (Пр. 30:19), особливо завважуючи роль нашого Небесного Отця у створенні статі як особливого дару людству. Мері-Енн Майо пише у своїй книзі «Християнський посібник з консультування в питаннях сексу»:
«Всемогутній Бог міг створити людство яким завгодно. Відтворення людського роду можна було забезпечити через клонування чи в якийсь інший спосіб, зовсім не пов’язаний зі статевими стосунками. Так само, можна було створити чоловіків та жінок, які не мають потреби в стосунках. Але Бог вирішив інакше. Він створив нас як дві різні статі, які потребують одна одної для розмноження, втіхи та спілкування. Отже, секс — це доручення нам від Бога»1.

Як Бог вимовляє «секс»?
На одному з перших своїх семінарів я спитав слухачів: «Якщо звернутися до Біблії, як Бог вимовляє слово «секс»? Відповіді аудиторії я записував на дошці. Хтось сказав: «Бог вимовляє це л-ю-б-о-в». Хтось інший вигукнув із заднього ряду: «Він вимовляє ш-л-ю-б!» Один «кабінетний богослов» із задоволеним виглядом заявив: «Він вимовляє п-і-з-н-а-т-и». Безумовно, він мав рацію: як ми побачимо, Адам пізнав свою дружину. Утім, у богословському плані я сподівався почути від когось, що улюблений для Бога спосіб вимовляти це слово — «о-д-н-е». Іншими словами, коли ми говоримо про секс із погляду Бога, ми говоримо про дароване нам Богом бажання фізичної, емоційної та духовної єдності.

Ехад Бога
Текст із Книги Повторення Закону, 6:4–9 — один із центральних фрагментів усього Старого Завіту. Дехто вважає його найголовнішим. Наші друзі-юдеї називають його «Шма», за першим словом івритського тексту, яке означає «Слухай!». У кожній юдейській молитві можна почути: «Шма Ізраель, Адонай Елоейну, Адонай ехад». У перекладі це звучить так: «Слухай, Ізраїлю! Господь, наш Бог, — Господь єдиний» (Повт. Зак. 6:4). В ортодоксальному юдаїзмі цей текст шанобливо зберігають у дерев’яних скриньках, які називають філактеріями й носять на лобі та зап’ястку, щоб добре пам’ятати його важливість. Я закликаю вас запам’ятати ці слова будь-якою мовою, і написати їх «на таблиці свого серця» (Пр. 7:3).
Особливо нас цікавить слово ехад — останнє у Повт. Зак. 6:4. Це слово означає складену єдність, коли багато речей становлять одне. Адже ми, християни, говорячи про єдиного Бога (Адонай ехад), віримо також, що тут ідеться про Трійцю — себто триєдність Отця, Сина і Святого Духа. Ці три Особи в Одній складають ехад Бога. З огляду на це, гадаю, можна сказати, що в Божественній математиці 1 + 1 + 1 = 1.
Де ще у Всесвіті Бог розглядає окремих осіб як таємничу єдність? У шлюбі. Те саме івритське ехад, яке позначає єдність Бога в Повт. Зак. 6:4, позначає також єдність Адама і Єви у Бут. 2:24. Вони поєдналися (тобто «приліпилися» — івр. дабак) у союзі статей і стали «одна плоть» (басар ехад). Ісус також говорив про цю єдність:
«А Він у відповідь сказав: Хіба не читали ви, що Творець на початку створив їх чоловіком і жінкою? І сказав: Тому залишить чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одним тілом. То вже буде не два, а одне тіло. Отже, що Бог поєднав, людина хай не розлучає» (Мт. 19:46).
Отже, можна також сказати, що в таємничій математиці шлюбу 1 + 1 = 1 (Еф. 5:31–32). Церква, як тіло Христове, також відображає ехад Бога (Гал. 3:28; 1 Кор. 12:20; Еф. 5:32). Так само, як у Трійці та шлюбі, у таємничій математиці Церкви, яка охоплює всіх «народжених згори» вірних усіх часів: 1 + 1 + 1 + 1 + 1 (тощо) = 1.
Викладаючи 2010 року на Європейському форумі лідерства в місті Егер (Угорщина), я мав честь відвідати кілька семінарів, які проводив доктор Ричард Вінтерс. Я високо оцінив його душевний стиль і глибокі слова: «Союз статей — це передчуття іншого й вищого нашого союзу»2. Це нагадало мені старішу цитату з Льюїса Смедеса: «Сексуальність — це потяг людини до глибинної спільності»3.
Єдиний Бог, Адонай ехад, замислив секс у шлюбі як образ єдності. Тому застереження щодо небажаності інтимних стосунків до шлюбу й поза шлюбом мають також і богословський смисл. У математиці дошлюбного сексу 1 + 1 = 2; у математиці позашлюбного сексу 1 + 1 + 1 = 3. В обох ситуаціях викривлюється математика єдності. За образом Божого ехад ми були створені для єдності, а не двійності, або трійності, або двадцятитисячності4. Відома заповідь не чинити перелюбу (Вих. 20:14) — це більше ніж заборона інтимних стосунків поза шлюбом. Цей припис про стиль життя й спрямований проти всього, що паплюжить, спотворює чи принижує доктрину Божого ехад.

Диявол — ворог єдності
Новий Завіт чітко вказує на головних ворогів єдності: «Чи віриш ти, що один Бог? Добре робиш! Але й біси вірять і тремтять» (Як. 2:19). Біси тремтять від страху перед реальністю Божого ехад. Тепер зрозуміло, чому їхній начальник, диявол, так активно намагається спотворити наше розуміння єдності шлюбу. Його мета — розділяти, а не поєднувати. Його грецьке ім’я буквально означає «той, хто кидає крізь», тобто той, хто розділяє чи відокремлює; згодом це саме слово стало також означати наклепника, який розділяє людей брехнею й облудними звинуваченнями. Диявол вочевидь виправдовує це своє ім’я.
Сатана, він же диявол, — це злий поборник розділення й супротивник єдності. Він ненавидить ехад Бога, єдність істинного Божества. Можливо, саме ця ненависть спонукала його спокушати Ісуса на гріх (Мт. 4:1–11). Звісно, він не спромігся схилити безгрішного Сина Божого на дію, яка внесла б розкол у Божественну єдність. Утім дияволу вдалося схилити нас до багатьох форм ідолопоклонства (духовного перелюбу), як-от: «розпуста, нечистота, пристрасть, потяг до зла і жадоба до наживи, що є ідолослужінням» (Кол. 3:5). Диявол також ненавидить єдність Церкви й щосили намагається розділити вірних. Тому Ісус молився про те, щоб ми, Його учні, були одним так, як одним є Він та Отець (Ів. 10:30; 17:21–22). Сатана також відчуває відразу до ехад шлюбу. «Що Бог поєднав» (Мр. 10:9), те диявол намагається розділити. Диявол тішиться кожним проявом невірності в шлюбі, вважаючи це ляпасом в обличчя самому Богові.
Безумовно, одна з головних цілей диявола — спонукати нас порушити перелюбом наші шлюбні обітниці (1 Кор. 6:12–20). Він також використовує всіляку нагоду, коли ми незадоволені союзом статей, яким Бог призначив бути шлюбу. Дослухайтеся до застереження апостола Павла щодо цієї диявольської інтриги: «Не ухиляйтеся одне від одного (у сексуальному сенсі)… і знову будьте разом, щоб сатана не спокушав вас нестриманістю вашою» (1 Кор. 7:5, виділено автором).
Ідолопоклонство у нашому житті, розбрат серед вірних, перелюб у шлюбі — усе це гріхи проти єдності, на які нас підбурює диявол. Щоб успішно битися з ворогом, важливо знати його тактику:
«Будьте тверезі, пильнуйте.
Ваш ворог — диявол — ходить і ричить, мов лев, шукаючи, кого б поглинути.
Протидійте йому міцною вірою, знаючи, що тих же самих страждань зазнають і ваші брати у світі»
(1 Петр. 5:8–9).




Категорія: Подружнє життя » Статеве життя у подружжі

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: