Еротика в житті людини

Автор: Людмила_Гридковець від 19-02-2015, 10:16, переглянули: 2616

Еротика в житті людини Витоки людської сексуальності
Мова вже йшла про те, що сексуальний контакт від початку був благословенним. Але людська сексуальність має абсолютно інші витоки ніж сексуальність тваринна. У тварин маємо справу лише з інстинктом продовження роду. Натомість, у людини сексуальний контакт – акт доброї волі, акт дарування себе. Потяг до продовження роду хоча і випливає із самої природи людини, та все ж таки ще не є достатньою і необхідною умовою еротичного зближення.
Проте в історії людства завжди домінували дві основні тенденції у ставленні до людської сексуальності, що знаходить повноту прояву лише у шлюбі. Кожна з цих тенденцій визначала місце і ставлення суспільства та певних груп до призначення єднання чоловіка та жінки у плоті. Одну з них дуже добре демонструють слова глави Римо-католицької церкви Папи Іоан-Павло ІІ, що так оцінює людську сексуальність: “Тіло, завдяки своїй сексуальності, відбиває поклик людини до взаємності, тобто до любові та взаємного дарування себе одне одному. Тіло кличе чоловіка та жінку до виконання їх основного покликання – чадородію”6. Подібні погляди ми зустрічаємо в роботах багатьох філософів, богословів, теологів. Також знаходимо аналогічні думки у проповідях вчителів крішни, буддизму, мусульманства.
Проте, в історії людства існує ще і друга, ідеалістична, традиція у сприйманні шлюбу, яка цілком пов’язана з повнотою реалізації “божественного Еросу”. Вже у Платона ми зустрічаємо спроби пояснити духовну ціль єднання чоловіка та жінки, що ґрунтується на шлюбній любові, яка є потягом до цілісності, що підносить людину до першоджерельної досконалості, зцілює її та робить блаженною (2). Подібне розуміння переходить до східної християнської традиції. Богослов Іван Златоуст пише: “Той, хто не з’єднаний вузами шлюбу не є цілісним, а лише половина. Чоловік та дружина не дві людини, а одна людина”
Кожна особистість мусить усвідомити свою винятковість як людини, своє вище призначення. Усвідомлювати призначення власної сексуальності і власного еротичного потягу. Тому ще раз підкреслюємо:
Сексуальний потяг людини – це прагнення дарувати себе іншій неповторній особистості
Це акт пізнання дарування, пізнання себе в цьому даруванні, пізнання неповторності свого партнера, і, в першу чергу, – це акт любові, любові, яка з`єднує, розчиняє і зберігає. Розчиняє партнерів одне в одному і зберігає неповторну особистісність кожного із них.
Безперечно, неможливе глибоке взаємопізнання партнерів під час короткого знайомства, неможливе безмежне дарування одне одному без розкриття, оголення своєї індивідуальності, а останнє, неможливе при нетривких стосунках. Ніхто не може прожити за вас ваше життя, ніхто не може примусити вас присвятити своє життя лише одній людині. Але дуже не хотілося б, щоб ви, попробувавши безліч партнерів, так і не пізнали насолоди повного еротичного злиття, насолоди дарування та отримання дару любові. Вибір в той чи інший бік можете зробити тільки Ви.

Ймовірні наслідки ранніх сексуальних контактів
Ранні сексуальні контакти та контакти з багатьма партнерами приводять особистість, з часом, до статевої неспроможності. Ця неспроможність може мати як буквальний характер у вигляді імпотенції та фригідності, так й інші вияви. Найбільш розповсюдженим проявом сексуальної неспроможності людини є притуплення чуттєвості рецепторів, що реагують на подразнення. Для більш образного розуміння наслідків зменшення чутливості рецепторів розглянемо приклад.
Більшість з вас бували на рок-концертах. Всім знайомий стан глухоти, що виникає після перебування біля гучномовця. Якщо такі відвідини бувають нечасто, то слух поволі поновлюється, натомість при постійному сильному подразненні барабанної перетинки слухова спроможність органу, що зветься вухом, значно знижується.
Щось подібне відбувається і в сексуальній сфері. Помічено, що підлітки, які займаються проміскуїтетом (проституцією) з 12-13 років, вже до 18 років втрачають чутливість рецепторів.
В моїй психологічній практиці не було випадків такого раннього сексуального перенасичення. Проте, серед тих моїх клієнтів, які розпочали сексуальне життя у віці 17-18 років при чисельності партнерів не перевищуючій дюжини, у віці біля 25 років у жінок та 23-30 (залежно від кількості контактів) у чоловіків спостерігалося притуплення еротичної чуттєвості. Прикро, що навіть в гармонійних родинах, де живуть любов, злагода та ніжність, зустрічаються партнери (або один із них), нездатні насолодитися своєю “половиною”, попри велике бажання. Перенасичення в минулому привело до того, що “слух Моцарта” перетворився на слух ледь чуючого старця. Те, що мало стати прекрасною музикою, музикою надихаючою, обволікаючою, перетворилось на імітацію. Дійсно, коли людина по-справжньому кохає свого єдиного (єдину), то навіть при власній неспроможності, вона створює видимість, гру свого задоволення. Але це ніколи не замінить живу, неповторну красу любовного єднання.
Дехто в гонитві за втраченими відчуттями перебирає численних партнерів, сподіваючись отримати насолоду, тим самим грузнучи в ямі розчарувань та нових пошуків. Бо ж за законами природи кількість нездатна замінити якість.

Маловідомі наслідки проміскуїтету (проституції)
Відомий китайський лікар епохи Тан Сунь Сю-Мо писав у своєму “Безцінному засобі”: “Якщо чоловік розтринькує своє сім`я, він буде відчувати слабкість, а якщо він безтурботно вичерпає своє сім`я, то помре”3. Безперечно, не можна повністю погодитися з цією думкою, проте не слід відкидати її деякої доречності. Підтвердженням цього може стати наступний наочний приклад:
Якщо донор буде здавати кров без обмежень кожного разу, коли виникає матеріальна скрута або хтось потребує допомоги, то врешті-решт швидко виснажиться, або ж помре. Натомість, при поміркованому розумному підході до цієї проблеми, шкоди організму не буде завдано, бо організм спроможний відновити втрачену речовину.
Проводячи аналогію між кров`ю та сім`ям, ми можемо припустити, що лише помірковане, розумне використання останнього виступає гарантом здорового життя.
Якщо перекласти думку Сунь Сю-Мо на колії психологічного сприйняття, то, побачимо, що вона трансформується в беззаперечну істину. Бо людина, що кидається в проміскуїтет, не здатна насолодитися іншою особистістю, не здатна дарувати себе, не здатна відчути власної значимості та неповторності, відчути глибоку істинну красу еротичного єднання чоловіка та жінки. А це свідчить про відсутність живого Я, втрату індивідуальності, що, по суті, є смертю для духовного зростання особистості.
На підтвердження всього вище сказаного процитуємо Бехтерєва: “Кожному громадянину належить знати, що в розтраті сексуальної енергії лежить справжнє зло, і не тільки для самого себе, але й для соціальних умов життя взагалі... Статеве виснаження, розтринькування статевої енергії порушують важливу соціальну функцію – здатність до розмноження. Чим раніше починається нерозбірливе сексуальне життя, тим швидше відбувається виснаження статевої функції, а також і протікаючої тут енергії. Про це не слід забувати тим, хто пестить думку про ранні сексуальні збудження та дивиться на статеві стосунки, як на предмет розваги, а утримання чи, навіть, поняття “чоловік” та “дружина” вважають “міщанською справою”.


1. Мирошниченко В.П. Сольський Я.П. Аборт и его осложнения. – К.: Здоров’я,1984
2. Троицкий С. Христианская философия брака. – М.: Путь, 2001.
3. Чжан Чжунлань Дао любви. – Екатеринбург: Бюро научно-технической информации агро-прома,1992. – C.19.

Гридковець Людмила



Категорія: Статеве життя у подружжі, блог Людмили Гридковець, Поради психолога

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: