Рух Світло-Життя

Через процес розлучння щорічно проходить понад 40% українських сімей, Україна посідає шосте місце в світі і третє в Європі за цим показником.
Як позбутися від гіркоти після розриву відносин?
Як запобігти розлученню і що робити з його наслідками?
- про це розповідає американський психолог, член Каліфорнійської Асоціації клінічних психологів, фахівець в області сімейної терапії Дейв Кардер. .

Виховати дитину - це не те саме, що виростити, вивчити, чи «пустити у люди». Скільки знаємо дорослих людей, які мають освіту, роботу, житло, навіть родину, але вони самі не щасливі, а їхнє життя стало тягарем для інших.
Людина вихована «згідно з законом Христа» - це не лише культурна, людина, а передусім, це особа, яка понад усе любить Бога «всім серцем своїм, всією душею своєю, всією думкою своєю», а ближнього свого, як себе самого. Отже, дуже важливо, щоб батьки постійно запитували себе, як ми виховуємо своїх дітей, з якою метою, якої ієрархії цінностей навчаємо…
Чи задумувалися ви над питанням, що про вас думають ваші діти?
Чи відомо їм, що для вас найважливіше, щоб вони у своєму житті на перше місце ставили Бога, а не навчання, роботу, відпочинок, відносини?

Суміш складників і рис ми знаходимо у відчутті, яке звикли називати любов’ю. Воно може мати щонайменше три різні форми, якщо відкладемо убік вподобання неживих предметів (музики, сиру, команди, хобі, комп’ютера тощо). Щоб розрізнити ці три основні форми любові, назвемо їх різними іменами: почуття, дружба та закоханість.

• Чи немає у вас подруги, яка телефонує в будь-який час доби, щоб докладно (дуже докладно!) розповісти про те, що її черговий раз кинув -надцатий хлопець? Причому - очевидно, що вона абсолютно не зацікавлена ??в отриманні зворотної інформації, а просто використовує вас як «зливний бачок».
  
• Чи немає у вас друзів, які вважають, що «ваш будинок - їх будинок», забуваючи, що «незваний гість гірше татарина»? Друзів, які постійно відтягують повернення позичених речей або недбало з ними поводяться? А при спробі відстояти свої права, звинувачують вас в меркантильності?
  
• Або начальника, який не в курсі, що рабство скасували в 1861 році і щиро вважає, що ви повинні працювати «за себе і за того хлопця» (читайте - за нього)? І бути вдячним за надану довіру.
  
• Або знайомих, які впевнені, що, якщо ви психолог, то готові безкоштовно консультувати їх 24 години на добу в будь-якому місці і в будь-який час? Хоча, якби ви були гінекологом, вони, можливо, утрималися б.
  
• Або партнера, який не підозрює, що в словосполученні «особисте листування», акцент ставиться на слові «особиста»?
  
• Або мами, яка вперто не хоче зрозуміти, що трапилося страшне, і дитина (ви - в свої 35!) все ж таки виросла, і хотіла би для різноманітності пожити якийсь час так, як вона вважає за потрібне (при цьому нічого і нікого не маючи на увазі!)?

Ні?
Тоді не читайте цю статтю.
Так?
Тоді поговоримо про особисті кордони.

В фокусі - діти.

Про потреби, ефективне і якісне спілкування, межі, фізичне покарання, а також - дитячий і батьківський гнів у відносинах. Що потрібно знати і як з цим бути?


Наталія Простун - практикуючий сімейний і дитячий психолог, психотерапевт (МГІ);
автор і керівник навчальних груп для психологів та терапевтичних групових програм для дітей та батьків;
ведуча авторських майстер-класів на конференціях в різних містах України;
активний учасник в наукових конференціях і круглих столах в галузі освіти і психології;
член Асоціації психологів і психотерапевтів України (АППУ);
експерт програми «Щоденник для батьків», «Ранкова Espresso» Тоніс, «Правила життя» з Сніданком 1 + 1 »;
експерт на радіо «Промінь» - «Навігатор», «Сімейні години»;