Домашня Церква » Подружнє життя » Стосунки у подружжі » Усі методи і стилі вирішення конфліктів є хорошими, але все залежить від ситуації, – християнський психолог

 

Усі методи і стилі вирішення конфліктів є хорошими, але все залежить від ситуації, – християнський психолог

Автор: Мирон Шкробут від 14-01-2020, 08:31, переглянули: 36

Усі методи і стилі вирішення конфліктів є хорошими, але все залежить від ситуації, – християнський психолог


Конфлікт присутній у нашому житті, хочемо ми цього чи ні. Більше того – це можливість руху вперед, через вирішення завдань, які ставить перед нами життя, стосунки і наш особистий розвиток. Про те, що конфлікт, сам по собі, не є чимось поганим, а лише викликом до вирішення назрілих проблем, йшлося у попередніх програмах «Психологічної порадні» за участі християнського психолога Лідії Кондратик. Завершення цієї теми – про стилі вирішення конфліктів, які розглядаються як інструментарій у певних ситуаціях.
Попередня заувага – універсального інструменту на всі випадки не існує. Тому – будьмо уважні.

Загалом є п’ять стилів – чи способів, вирішення конфліктів. І кожен має свої плюси і мінуси – залежно від ситуації. Основний критерій ефективності – наскільки вирішується питання, яке підняв цей конфлікт, і наскільки задоволеною у результаті його вирішення є кожна із сторін.

Отже, 1) Уникання

Такий стиль дієвий тоді, коли нам не важлива опонуюча сторона і не важлива ціль. Дуже простий приклад: наступили на ногу у маршрутці – неприємно і, можливо, боляче, але чи варто на це реагувати надто емоційно, якщо цієї людини ми більше ніколи не побачимо? У сім’ї такі конфлікти і їх вирішення можуть стосуватися якихось дрібниць, не вартих навіть обговорення – звичайно, якщо вони справді не зачіпають, не дратують і не є важливими.

«Цей стиль – уникання, часто використовують саме чоловіки, коли роблять вигляд, що конфлікту ніби й немає, – каже психолог. – Ніби все в порядку, гроші заробляю, не п’ю/не курю тощо – то чого ти ще від мене хочеш? А жінка хоче, наприклад, уваги. Тобто жінка бачить проблему, а чоловік її уникає – робить вигляд чи й справді йому ця проблема неважлива. І жінка вирішує, що неважливою є не лише її почуття, а й вона сама. Тому часто саме жінка у якийсь момент, коли панує ця «ідилія» постійного уникання, подає на розлучення…»

Лідія Кондратик пояснює: така поведінка чоловіка – цілком природня, тому що чоловік за своєю природою – егоїст, у сенсі, що «моя дружина/стосунки/сім’я – найкращі, бо вони - мої», тому немає жодної проблеми. Проте, як правило, ця проблема є, і вона спільна – причому торкається цінностей кожного у подружжі. І такі речі – сумісності цих цінностей, у спільному житті проявляються, як правило, досить болісно.

2) Пристосування – стиль і метод, коли інша людина дуже важлива, і заради неї можна поступитися своїми цілями і інтересами.

«Це роблять і чоловіки, і жінки – кажуть, що хто більше любить, кому більше залежить на цих стосунках – той більше пристосовується, – коментує психолог. – Загалом, це непоганий спосіб, проте треба пам’ятати: якщо це основний спосіб вирішення конфлікту, коштом тільки однієї сторони/людини, – це втрата людиною себе. Якщо постійно відмовлятися від задоволення своїх потреб і бажань на користь іншого, то в якийсь момент постає питання – хто я? для чого я живу? кому я потрібен/потрібна?.. Хороші стосунки є тоді, коли ми є такими, якими є, з усіма своїми потребами і бажаннями, – так, як це задумано Богом, коли ми не стидаємося і приймаємо одне одного такими, якими є. Але коли для того, щоб бути з людиною, постійно потрібно відмовлятися від себе й носити маску, показувати те, чого насправді немає – це виснажує, і теж з часом призводить до розлучення…»

3) Компроміс – улюблений у нашій традиції і соціумі стиль, який донедавна вважався чи не найкращим: поступитися тим, що тобі важить, заради когось/чогось. Важливий момент: у такій ситуації важить і оппонент/партнер, і ціль, але заради іншої людини ми зменшуємо свої прагнення. У малих речах – як от, миття посуду чи інші побутові речі, цей стиль є виправданим і правильним. Чи – у випадку, якщо бачимо чи відчуваємо, наскільки для партнера важливою чи омріяною є ціль: як приклад, дружина хоче саме цей диван, чи чоловік мріє про саме цей девайс. Ми поступаємося одне одному – з вдячністю за це розуміння і, певною мірою, жертву. Проте як постіний стиль вирішення конфлікту чи, тим більше, вибудовування стосунків, компроміс також не є хорошим методом, оскільки ніхто ніколи не буде задоволений повністю. Виграш у таких випадках – завжди 50/50, і ніколи не буде відчуття, що все саме так, як я хочу.

4) Співпраця: можливо, найкращий метод, коли важливі і ціль, і максимальна задоволеність кожного. До того ж, це метод, який вирішує певний конфлікт надовго чи й назавжди – як правило, вирішена таким методом проблема або не повертається, або, якщо насправді вона була не у «хто сьогодні миє посуд», повертається на іншому рівні. У таких випадках купівля посудомийної машини справді не допоможе і лише відтягує справжній конфлікт, який часто закладений на рівні цінностей (про що див. попередню програму на тему конфліктів).

«Проте співпраця як метод вирішення конфлікту вимагає й ресурсів – часу, щоб знайти прийнятний для обох варіант, і зусиль, щоб його впровадити, – каже психолог. – Навіть рішення купити посудомийну машину, якщо обоє не люблять мити посуд, потребує цих зусиль… »

5) Конкуренція: метод, коли важлива ціль, без врахування інтересів і побажань іншої сторони. Часом такий метод єдиноможливий – зокрема, у ситуаціях, які потребують швидкого прийняття важливих рішень. Як приклад – ситуації, коли йдеться про життя і здоров'я когось із членів сім'ї. Рішення, які одноосібно приймає котрась із сторін, означають також взяття відповідальності за наслідки. Так, якщо у дитини висока температура і стоїть питання – викликати «швидку» чи ні, їхати до лікарні чи ні, з огляду на те, що є ще одна дитина, з якою нікому залишитися, то якщо батько каже: «Викликаємо, треба їхати», це означає, що він бере відповідальність на себе, і дружині варто не наполягати на своєму.

«Загалом, усі ці методи і стилі вирішення конфліктів є добрими – але залежно від ситуації, – каже психолог. – Але коли обирається лише один метод – як стиль поведінки і реагування на будь-які конфлікти, це не завжди діє і буває згубним як для стосунків, так і для кожного у цих стосунках…»

До слова, про стосунки, конфлікти та інше: Лідія Кондратик є автором двох книг, де ці питання розглядаються системно і докладно. Перша, «Він і Вона: щастя бути справжніми» – про стосунки чоловіка і жінки у подружжі, загалом про психологічні особливості чоловіків і жінок. І друга – «Він, Вона та їхні діти: щастя ростити справжніх», про виховання дітей так, щоб вони були щасливими, тобто були собою. Цей досвід Лідії Кондратик, як психолога, тим більш цінний, що вона з чоловіком виховує семеро дітей. Ці книги можна знайти і придбати на сайті видавництва «Книговир» або ж у автора.

Повністю стрім програми можна подивтися тут:




Категорія: Стосунки у подружжі, Блог Лідії Кондратик

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: