Щире й відверте спілкування – єдиний щлях до розуміння і поваги у стосунках між чоловіком і жінкою

Щире й відверте спілкування – єдиний щлях до розуміння і поваги у стосунках між чоловіком і жінкою

Навіщо і чому люди одружуються? Здавалося б, просте питання. Бо люблять одне одного, хочуть бути разом тощо. Проте, якщо поставити питання трохи по-інакшому, відверта і чесна відповідь не буде настільки простою і очевидною: чому одружується чоловік? чого прагне у заміжжі жінка? Які справжні потреби у кожного із них у такому союзі? Про це та інше – у вівторковій програмі «Психологічна порадня» на Живе радіо Воскресіння.
7 травня у студії була Лідія Кондратик, християнський і сімейний психолог.

Яка потреба у шлюбі у дівчини чи жінки – можливо, навіть неусвідомлювана й чітко не вербалізована? Психологиня вважає, що це – потреба безпеки, очікування, що чоловік зможе подбати й захистити і її, і майбутню дитину. Чому одружується чоловік? За її ж словами – щоб зробити щасливою саме ту жінку, свою обраницю. І для жінки, й для чоловіка ключовим моментом співжиття є турбота, хоча розуміння цього поняття у них не завжди співпадає. Так, для жінки турбота означає захист, безпеку, і це для неї – головне. Для чоловіка ж «кнопкою», яка запускає цю турботу, є довіра до нього як захисника, здатного дати жінці цю безпечну «печеру».

«Складно турбуватися про того, хто тобі не довіряє чи сумнівається у твоїй спроможності, – каже Лідія Кондратик. – І навпаки – складно довіряти, коли у людині невпевнений, сумніваєшся у її спроможності. Якщо немає цієї, певною мірою, безумовної взаємної довіри, все буде не так і не таким…»

Тому наступним наріжним каменем, об який спіткнувся не один шлюб, є момент прийняття. Зокрема, для чоловіка важливо, щоб жінка приймала його таким, яким він є, і не намагалася «покращити» його. Ідея «зробити з чоловіка людину» після одруження, тобто примусити щось робити чи не робити – міф, і доволі шкідливий: жінка не може змінити чоловіка, якщо тільки він сам цього не захоче. Натомість у такому ставленні жінки відразу проявиться те, що відштовхне чоловіка, – неприйняття.

Психологиня каже: прийняття чоловіка таким, яким він є, сприймається ним як прояв поваги, любові з боку жінки. У фразі «ти хороший, красивий, розумний, сильний, але…», можливо, є добрі наміри, але саме поваги – немає. У перекладі на «чоловічу» мову це означає: «ти недосконалий, стань кращим, і тоді…»

Те, що якийсь недолік людини можна змінити вольовим зусиллям чи тиском, – велика і небезпечна ілюзія, наслідки якої стають очевидними уже на наступний день після весілля. Це так звана криза адаптації, коли відкриваються очі на людину такою, якою вона є насправді, без маски. Саме тому настільки важливими є розуміння і пізнання одне одного – до шлюбу. У відвертому спілкуванні можна зрозуміти сутність людини – її справжні цілі і цінності, прагнення і мрії. «Якщо є конфлікт на рівні цінностей, шансу у такого союзу майже немає, – каже психолог. – Адже якщо поведінкові сценарії чи звички ще можна змінити, то цінності і те, що для людини справді важливо, – складно чи й неможливо».

Для жінки таким наріжним каменем у стосунках з чоловіком є те, що вона хоче бути вислуханою. Це – її момент визнання і прийняття. Якщо для чоловіка важливі її думки і емоції, якщо він відчуває і розуміє її стани – для неї означатиме, що її прийняли, що вона цінна для цього чоловіка. Для жінки таке спілкування і розмови – ніби про все і ні про що, цінні саме увагою до неї, емоційним контактом. При цьому важливою є взаємна чесність: формальне «вислуховування», так чи інакше, призведе до невдоволення, незадоволеності цієї потреби, а отже, – визрівання серйозного конфлікту. Жінці потрібне справжнє, а не вдаване тепло – розуміння, спілкування, а отже, почуття близькості. Власне, як і чоловікові.

Спілкування ж загалом – ключовий момент у стосунках. Це шлях, яким йдуть і на якому вчаться все життя. Починаючи від, здавалося б, простих і повсякденних речей – наприклад, слів вдячності чи вибачення. Як не дивно, багато людей не вміють ні дякувати, ні просити чи приймати пробачення. Як і виходити із сценарію конфлікту, сварки, образи. За словами пані Кондратик, ключем до багатьох сварок є саме непроговорювання певних речей – такі поведінкові моделі закладаються ще у дитинстві. Але якщо не працювати з такими руйнівними сценаріями, які вкотре і знову заводять в тупик, можна зруйнувати не лише стосунки, але й себе.

«Стосунки завжди будуються з обох сторін, тому в будь-якому конфлікті немає одного винного, – каже психолог. – Так, є інтереси, які не співпадають, і ми боремося кожен за своє. Невідомо, яке слово чи жест може зачепити іншу людину – це так звані «якорі», закладені минулим. Тому спілкування – відкрите, щире і без масок – єдиний щлях до розуміння і порозуміння, поваги. І цей процес, щоб бути здоровим і повноцінним, має бути взаємним…»

Отже, підсумково, психологиня дає такі поради чи «правила» щодо стосунків між чоловіком і жінкою:

приймати одне одного такими, якими ви є;
поважати і розуміти потреби одне одного;
не говорити того, про що пізніше пошкодуєте;
розуміти, що конфлікт чи сварка – сигнал для обох про те, що щось не так;
спілкування – найкращий спосіб виявити, що саме не так, на ранніх стадіях.
Повністю стрім програми можна подивитися тут: