Домашня Церква » Подружнє життя » Стосунки у подружжі » Друзі сім’ї. Хто потрібний більше – сім’я чи друзі?

 

Друзі сім’ї. Хто потрібний більше – сім’я чи друзі?

Автор: Мирон від 29-05-2018, 11:20, переглянули: 149

Друзі сім’ї. Хто потрібний більше – сім’я чи друзі?


Хто вам потрібний більше – сім’я чи друзі? А якщо ви опинилися перед вибором – тільки сім’я чи тільки друзі? Добре, що ніхто серйозно не ставить нас перед таким вибором. Бо, як би ми не любили своїх чоловіків (дружин), дітей і батьків і як би не дорожили своєю сім’єю, для повного щастя нам не вистачає їх – цих чудових людей, готових скласти компанію в будні і у свята, готових відправитися з нами в кіно і зробити перехід через Альпи. З ними ніколи не буває нудно, з ними можна обговорити усе на світі, з ними в нас немає жодних проблем. От хіба що…

Спілкування з друзями займає надто багато часу

Уявлення про те, яке місце в житті повинні займати друзі, складається в дитинстві. Тоді ж визначається і міра близькості в спілкуванні з ними. Багато в чому це залежить від прикладу батьків і інших родичів. Дитина, яка провела все своє дитинство в оточенні величезної дружньої батьківської компанії, у майбутньому напевно прагнутиме до відтворення такого ж типу стосунків і у власній сім’ї. Не останню роль грають особливості характеру і темпераменту, такі, як товариськість. Погляди можуть змінитися і в дорослому віці. Так, наприклад, надтовариська дружина і замкнутий чоловік іноді як би переймають якості один одного і наближаються в спілкуванні з друзями до золотої середини.

“Мені подобається, що в чоловіка багато друзів. Вони всі чудові хлопці, і я зовсім не проти їх компанії. Але окрім зустрічей спільних, з дружинами і подругами, у них ще є тільки чоловічі “зібрання” – гра у футбол, лазня і пиво. Я і проти цього нічого не маю, але не так же часто. Майже кожної середи – футбол, кожної п’ятниці – лазня. Причому усе це навіть не обговорюється – він ходить туди, як на роботу. Іноді вони так само відмічають вдалі справи на роботі, іноді – перемогу нашої (чи не нашої) збірної. А я сиджу вдома, книжки перечитую”.

Подібні претензії – не рідкість. І пред’являються вони частіше чоловікам. Звичайно, буває, що до різноманітних захоплень поза домом схильна дружина, але звичайно це випадки, коли своїм сімейним життям вона невдоволена. Коли ж все гаразд, то всі її захоплення – усередині сім’ї, із сім’єю і для сім’ї. Це не означає самітництва і відсутності взагалі яких би то не було інтересів. Але жінки цими інтересами і спілкуванням з подругами доповнюють своє сімейне життя, а чоловікам, разом із сімейним життям, потрібне інше. Жінкам не обов’язково потрібна якась справа, щоб поспілкуватися між собою, – саме спілкування сприймається ними як заняття. А чоловіки не можуть “просто поговорити” з друзями, вони збираються для чогось конкретного. Це робота, спорт, колекціонування, полювання чи рибалка, а також обговорення усього цього за пивом або в лазні.

Чи можна з цим боротися? Можна, причому якими завгодно способами. Все одно не допоможе: або замість одного захоплення буде інше (воно, цілком можливо, не сподобається вам ще більше), або замість старих друзів з’являться нові (теж невідомо які), або друзів не залишиться взагалі.

Краще зверніть увагу на позитивні сторони такого проведення часу.

У вас є стабільний вільний час, і шейпінг, косметологічний кабінет, перукарня – у вашому розпорядженні (без докорів сумління: як там коханий?). І у вас активний, задоволений собою – а значить, і всім оточенням – чоловік. Чим не подарунок?

Між іншим, чоловіки, яким не чиняться жодні перешкоди в спілкуванні з друзями, зазвичай самі здатні в разі потреби від нього відмовитися. А от заборонений плід, як відомо, привабливий удвічі.

Друзі не подобаються

“Чоловік терпіти не може мою подругу. Вона говорить нісенітницю, занадто голосно сміється, занадто часто приходить без попередження і погано на мене впливає. Звичайно, він не виганяє її з дому, але робить усе можливе, щоб вона сама пішла. Сидить з нудьгуючим видом, позіхає, на питання відповідає: “Так” – “Ні”. Я пробувала з ним поговорити на цю тему – хотілося б хороших стосунків, – але він непохитний: “З боку видніше, що вона за людина. Хочеш – спілкуйся, але без мене”. …Тепер у мене і з нею конфлікти на цьому ґрунті стали виникати. Ну не казати ж їй, щоб приходила, коли чоловіка немає вдома?”

Ми не можемо любити всіх людей, і цілком імовірно, що хтось з близьких і друзів нашого обранця чи обраниці нам не дуже-то подобається. Випадки крайньої неприязні трапляються досить рідко, але все таки народна мудрість про “друга мого друга” підтверджується не завжди. Чому? У людей може бути різна потреба в спілкуванні, і тоді веселі дружні вечірки, що радують і веселять одного з подружжя, але дратують і абсолютно вибивають з колії другого. Іншою причиною такого прохолодного ставлення можуть бути звичайні ревнощі. Зізнатися в цьому складно, але як інакше назвати почуття, що коханій людині дуже добре з кимсь іншим, що в цьому другому вона має потребу не менше, ніж у тобі, що їх зв’язують теплі спогади і безліч спільних знайомих?

Ну і, врешті-решт, нам може хтось не подобатися, тому що… просто не подобатися. Ті, хто захоплюється психоаналізом, можуть за якусь пару – трійку років з’ясувати, чому саме, але важливіше, напевно, визначитися у своїй поведінці.

Отже, перше. Які б почуття ви не переживали до друзів своєї половинки (взагалі до чиїхось друзів), потрібно визнати, що це їх право. Подумайте, чим ці друзі так важливі, що вони дають у психологічному плані? Що забезпечує таку міцність стосунків?

Будьте помірні в критиці. Висловлювання на кшталт: “Що може бути спільного з такими людьми, про що з ними можна говорити!?” – обов’язково призведуть до образи і навіть конфлікту, адже відомо, що дружать люди, які чимось схожі. Можете сказати, що вам не подобається конкретний вчинок або щось конкретне в поведінці, але зовнішність, інтелект, моральні якості – не чіпати.

Якщо вам дійсно не подобається спілкуватися з цими людьми, спробуйте домовитися без образ про роздільне проведення часу.

І, нарешті, порада прямо протилежна: спробуйте влаштовувати якомога більше спільних заходів саме з ними. Не виключено, що, побачивши людей у різних життєвих ситуаціях і узнавши всі їх якості, ви зміните своє ставлення до них і полюбите ну просто як рідних.


Друзі занадто подобаються


“Мого чоловіка не можна ні з ким знайомити. Як тільки з’являється якась моя подруга, він починає всіляко до неї залицятися. Усе це робиться під приводом гостинності, але, знаєте, з моєю тіткою він далеко не такий ввічливий і передбачливий. Я вже боюся запрошувати до дому нових знайомих, бо всі ці люб’язності, милі жарти, пошук спільних знайомих мене просто бісять”.

Напевно, не так вже багато людей, які б, будучи в щасливому шлюбі, ніколи не фліртували. Вибравши одного-єдиного, ми продовжуємо спілкуватися з різними людьми, у тому числі з представниками протилежної статі, у тому числі з тими, хто нам подобається. Взагалі, вважається, що будь-які стосунки чоловіка і жінки, навіть професійні, мають відтінок залицяння і гри.

Помірний флірт не так вже шкідливий для сімейних стосунків. Нові враження, підтвердження своєї привабливості для інших людей позитивно позначаються на настрої і пожвавлюють стосунки з партнером. Але у всіх різні погляди про те, що допустиме в такому ставленні, а що – ні. Добре, якщо в чоловіка і дружини ці погляди співпадають. Якщо ж один з них вважає верхом розбещеності грайливий комплімент “чужій” пані в присутності дружини, а інший не бачить у цьому нічого негожого, навряд чи спілкування в різностатевій компанії буде для обох однаково приємним.

Звичайно, не можна стверджувати, що такі дружні знайомства ніколи не переходять у серйозніші стосунки. У житті, як мовиться, є місце усьому, і безліч життєвих драм починаються з тієї миті, як хтось познайомив свою дружину або чоловіка зі своїми ж друзями. Так, може, безпечніше взагалі не мати друзів? Навряд чи. Якщо в людини є внутрішня готовність до нового роману, вона заведе його – і з ким завгодно. Тому краще потурбуватися про стосунки усередині сім’ї, про збереження взаємного інтересу, про те, щоб рутина побуту і конфліктні сутички не примушували прагнути до пошуку нових варіантів. З іншого боку, уникайте провокацій. Якщо ви просите подругу побути у вашу відсутність на турбазі з вашим чоловіком і дитиною і пожити з ними в одному будиночку, то не скаржтеся через тиждень, що між ними склалися аж занадто теплі стосунки.

Друзі впливають на поведінку


Нам важливо, що про нас думає оточення, і тому наша поведінка не завжди щира: ми поводимося таким чином, яке враження хочемо про себе скласти. Стосовно теми спілкування сім’ї і друзів це може виглядати так. Чоловік приходить з роботи, удома дружина з подругами п’ють каву і обговорюють похід по магазинах. Побачивши чоловіка, дружина каже: “Любий, я так втомилася, приготуй, будь ласка, вечерю. До речі, продукти я забула купити – сходи швиденько в магазин. Ну, ми тебе чекаємо”. І якщо чоловік – людина неконфліктна, він піде в магазин, а подруги запитуватимуть поради, як приручити чоловіка до такої міри. Заради цього все і затівалося – показати свою перевагу в стосунках.

Варіантів того, як це показати, безліч. Чоловік може в присутності друзів розповідати історії про якихось знайомих дівчат, передзвонюватися з кимсь так, щоб дружині не було на що скаржитися, але щоб усі зрозуміли: він вільна людина, що користується популярністю, а дружина все це терпить, бо дуже його любить.

“Ми сваримося кожного разу після візиту гостей. Бо чоловік кожного разу робить мені стільки зауважень, і з приводу і без. Що б я не робила, усе це не так: “Леночко, хто ж так робить? Вино не потрібно охолоджувати, тут навіть написано – для особливо грамотних”. Чи: “Звичайно, ти не купила те, що я просив, – я ж усього два рази сказав, а не десять”. Поводиться зі мною, як з дурочкою, а потім каже, що це просто жартівливі зауваження. Причому зазвичай (без гостей) він так не поводиться. Навпаки, він сам мені допомагає, поступається і вже, звичайно, не дозволяє собі таких грубих жартів”.

До такої демонстрації переваги схильні ті, хто насправді цієї переваги не мають, і ті, хто насправді відчувають невпевненість або навіть неповноцінність у сімейній ситуації. А це – свідоцтво серйозних проблем, які накопичилися у вашій сім’ї. Щоб це виправити, буває недостатньо просто відвертої розмови з партнером і прохання поводитися більш тактовно. Краще в усьому розібратися за допомогою сімейного психолога чи священика, якщо подружжя відвідує церкву, але не варто закликати на допомогу друзів.

Конфлікти з друзями

“Ми декілька років дружили з однією сімейною парою – Андрієм і Машею. Разом відпочивали на півдні, і стосунки якось відразу склалися. У нас виявилося багато спільних інтересів, ми розуміли один одного з півслова, і наші діти майже ровесники. Крім того, у них між собою такі чудові стосунки, що і в нас – мабуть, під впливом прикладу – конфліктів стало менше. Загалом, я була дуже рада, що в нас такі друзі. Але кілька місяців тому чоловік серйозно посварився з Андрієм. Причина – Андрій щось обіцяв, але своєчасно не зробив, у результаті чоловік підвів людей, зв’язки з якими були дуже важливі по роботі і т. д. Так мені розповів чоловік. Андрій своїй дружині розповів по-іншому, так що реальну причину з’ясувати складно. Та мені і не важливо, що сталося. Але спілкуватись, тепер не виходить. Ми з Машею спочатку намагалися якось усе повернути, але не вийшло: чоловіки непохитні і налаштовують нас теж одну проти одної”.

Шкода втрачати стосунки, навіть якщо є причина для серйозного конфлікту. І хотілося б цього уникнути, адже з віком нові друзі з’являються все рідше. Усе це розуміють, але часто із запізненням, коли вже важко повернути втрачене.
З друзями і родичами краще взагалі не мати професійних, та і будь-яких ділових стосунків. Занадто вже часто це закінчується конфліктами. Людина може бути хорошим другом, але при цьому не таким грамотним співробітником, як ви чекали. Цінуйте друзів за ті якості, які є і які забезпечують вашу дружбу.

Високі вимоги до людей і до себе напевно забезпечують соціальну стабільність. Але, погодьтеся, хороші люди теж здійснюють іноді погані вчинки. Якщо припиняти стосунки з усіма, хто повівся не так, як ми чекали і як ми вважали за правильне, то… кілька років – і Новий рік ми зустрічатимемо в повній самотності.

Якщо в конфлікті берете участь не ви, а ваша друга половина, то не підливайте масла у вогонь, а, навпаки, згладжуйте гостроту ситуації. Чоловіки конфліктують з приводу ділових проблем – і тоді дружина може постаратися переконати, що в житті є не лише справи, а і просто людське спілкування. Жінки ж частіше сваряться через міжособові проблеми. Чоловік, який вважає, що це сущі дурниці, може і дружину навести на думку, що можна не так серйозно сприймати, що хтось, щось не так сказав.



Як би ви не були злі на людину, постарайтеся дотримувати основні правила поведінки в конфлікті: розбирайте конкретну ситуацію, а не особові якості; кажіть більше про свої почуття, а не тавруйте ганьбою; не переходьте на обговорення родичів і на прогнози відносно дітей; не погрожуйте і не доводьте розвиток подій до слова “ніколи”.

Не бійтеся зробити першим крок до примирення, а може, і вибачитися за те, що в пориві гніву наговорили зайвого. Ви лише виграєте від цього.

Не прагніть запам’ятати образи на все життя, що залишилося. Крім того, що вони гальмують відновлення стосунків з іншими людьми, вони здатні впливати на ваш власний стан і погіршувати здоров’я.

Спробуйте поглянути на всю ситуацію з боку очима абсолютно сторонньої людини. Уявіть, що розповідає про конфлікт протилежна сторона. Подумайте, чому ваш у недавньому минулому друг або подруга поступили саме так, чому вони сказали саме ці слова. Однозначно – бо вони також емоційні і в них також є якісь дорікання на певне ваше ставлення до себе.

Спробуйте заглянути на декілька років вперед. Що буде, якщо ви розірвете стосунки остаточно? Що ви втратите і що придбаєте? От тепер робіть вибір – залишатися вашій дружбі в минулому чи тривати в сьогоденні і майбутньому.

P.S. Не в правилах психологів наполягати (і вже тим більше давити), але якщо ви вибрали перший варіант, виконайте всю цю процедуру через місяць. Усе у світі міняється, і наше сприйняття цього світу – теж. І дружба – занадто велика цінність, щоб втратити її через дрібні особисті амбіції.


Світлана Івлєва, психолог
джерело



Категорія: Подружнє життя » Стосунки у подружжі

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: