Домашня Церква » Подружнє життя » Стосунки у подружжі » Чому вони не хочуть змінитися?..

 

Чому вони не хочуть змінитися?..

Автор: Мирон від 17-12-2017, 09:36, переглянули: 368



Багато людей у подружжі мають проблеми в стосунках. Кожен звинувачує у всіх проблемах свого партнера (так для зручності ми будемо називати чоловіка/дружину), думає, що ключ до гармонії в сім’ї – це потреба змінити партнера в кращу сторону.
Чоловік та жінка говорять по суті те саме. «Моя проблема – це чоловік/дружина. Загалом я добра людина, але мій партнер руйнує моє життя».

Модель стосунків завжди однакова. Ми виливаємо свою злість та звинувачуємо партнера у всіх бідах.


Коли я консультую подружні пари, інколи даю їм аркуш паперу та прошу написати все, що не подобається в партнерові. Бачили б ви ці списки! Дехто просить ще один аркуш… Тоді кажу написати свої недоліки, реакція – дуже цікава. Можуть згадати тільки один недолік, потім думають, що ще дописати. Дехто взагалі не знає, що написати. Дивовижно!

Я теж бачу багато мінусів у моєї дружини, це мій маленький недолік. А може в мене їх три або чотири…

У пошуках своїх недоліків

«Ми б жили в щасливому шлюбі, якби моя друга половина позбавилась своїх недоліків. Сварки, вимоги, сльози, відмовки, відчай – ніщо не допомагає. Мій партнер не міняється, тому я в розпачі». Це неправда! Ваш шлюб можна вдосконалити, а почати вдосконалення можна вже сьогодні, незалежно від думки вашої половинки.
Є стратегія для покращення стосунків. Згідно неї, намагання змінити свого партнера – це даремна трата часу. Так, партнер має певні недоліки. Проте починати з недоліків найближчої людини не варто. Перше запитання у випадку сімейних непорозумінь треба ставити самому собі: «Які недоліки маю я? Що не гаразд зі мною?»
Вам, мабуть, здається, що 95 відсотків усіх недоліків має саме ваш партнер, а ваших – не більше 5 відсотків, чи не так? Припустімо, що це так, хоча процентне відношення може змінюватися. Якщо ви – це лише 5 відсотків усіх проблем, то їх вирішення не повинне скласти для вас істотних труднощів.
Як це зробити? Як розпочати з себе? Вам слід побути на самоті там, де можна голосно розмовляти (якщо відчуваєте сильну ворожість до партнера, то варто мати із собою список його недоліків).

Список


Наодинці відверто спитайте себе: «Що зі мною не так? Які в мене мінуси? Знаю, що моя половина має недоліки, я занотував(ла) їх. Але тепер хочу дізнатися, які провини та недоліки є особисто в мене?»
Серед галасу і метушні нам важко сконцентруватися, залишитися наодинці із власними думками, тому лише в тиші ми зможемо розміркувати над тим, що в нас самих не так. Візьміть ручку і аркуш паперу, і я впевнений, невдовзі ви зможете скласти список ваших промахів та недоліків. Можливо, на початку цей список буде не повний, але само головне, що ви поклали початок у розв’язанні ваших сімейних проблем.
Наприклад, у вас може бути відчуття гіркоти, гніву. Ваш партнер, можливо, став причиною їх появи, але саме ви створили сприятливу атмосферу для розвитку цих негативних почуттів.
Можливо, ви не можете ставитися більш поблажливо до свого партнера, простити його, якщо він скривдив вас. «Але мій партнер не робить так, щоб я добре ставився (-лась) до нього (неї)», – скажете ви. Але прощати чи ні – вибір за вами.
Ви можете відчувати нестачу любові до партнера.

Якщо ви написали список своїх недоліків, то визнали їх. Тим самим ви погоджуєтеся, що це – неправильні вчинки.

Чиста совість

Коли ми визнаємо свої недоліки та помилки, то стаємо вільними. Якщо ми визнаємо свої помилки перед своєю половиною, то «очищаємо» свою совість.

«А якщо моя половина не хоче пробачити?» Це не ваша проблема. Ви відповідаєте за свої вчинки і за вибачення, а реакція партнера – це вже не ваша відповідальність. Ви зробили все можливе для того, щоб виправитись. А ще потрібно забути всі образи.

Можете сказати своєму чоловікові (дружині) після смачної трапези:
«Дорогенький (Дорогенька), я усвідомлюю, що не мав (не мала) рації в багатьох питаннях. Визнаю свої помилки і прошу в тебе вибачення.
Я була (був) егоїстом, коли вимагала (вимагав) від тебе___________________________________________.
Я була недоброзичливою (недоброзичливим), коли________________________________________________.
Я не виправдала (не виправдав) твої очікування щодо_____________________________________________.
Дуже прошу, вибач мені».

Будьте відверті настільки, наскільки ви були відверті із собою, дайте час на відповідь.

Що з цього вийде? Це може бути початком нового життя! Проте можна почути і таке: «Це я вже чув (чула), не вірю тобі!».

Що ви зробите?


Якщо ваша реакція – сльози, розмови чи розбитий посуд, то доведеться знову починати спочатку.
Але чому б не відповісти так: «Розумію твої почуття, визнаю, що таке вже було. Знаю, що я не можу бути тим, ким хочу бути. Тобі важко повірити в те, що цього разу все буде по-іншому».
Не робіть поспішних обіцянок щодо майбутнього, бо зараз ви маєте справу з минулим. Обніміть та поцілуйте свою половину. Усміхайтесь, навіть якщо партнер відштовхне вас.



Зламайте цей бар’єр

Не переживайте за реакцію на ваше зізнання. Не думайте, що людина відразу впаде на коліна і проситиме вибачення, хоча це можливо. Якщо так станеться – чудово.
Якщо ні, то прийдеться зачекати. Негативні спогади так просто не відступають. Особиста гордість – це перешкода для всіх та кожного. Якщо ви визнали свою провину та очистили свою совість перед партнером, – ви зробили найбільшу послугу для нього (неї). Реакція дорогої людини може бути не такою, як ви очікували, але ви дали стимул задуматися над помилками.
Кожна людина має право вибору. Саме тому маніпулювати людиною неможливо. Ми можемо ненавидіти, злитися, чинити підступно, навіть визнавши свою провину. Проте ваше подружнє життя все-таки буде кращим, навіть якщо партнер не визнає свою провину. Кращим тому, що ви заохочуєте розвиток гарних стосунків. Ви станете не проблемою, а частиною вирішення проблеми.
Багато сімей потрапляють у глухий кут саме тому, що несвідомо будують між собою стіну. Цеглина за цеглиною – і виникає стіна. Хтось один з подружжя робить певні помилки. Це може бути така дрібничка, як небажання винести сміття, або така суттєва проблема, як незадоволення сексуальних потреб партнера. Замість того, щоб вирішити проблему, люди її просто ігнорують. Як виправдання думають переважно так: «Чого вона (він) хоче від мене? Я свої обов’язки виконую! Чому вона не подумає про мене?»

Якщо байдуже ставитись до помилок, то виникає стіна між двома людьми. Колись тут було кохання. Спілкування поступово зникає, залишається злість.

Як зруйнувати таку стіну?
Треба знищити «цеглинки» помилок, одну за одною. Визнавши свої недоліки, ми зупиняємо ріст перешкод у стосунках.

Найкраще, коли стіну руйнують з двох боків. Але якщо ви почнете зі свого боку, цеглину за цеглиною, то ваш партнер допоможе «розвалити» стіну. Якщо двоє прагнуть знищити стіну, то на її руїнах можуть розквітнути прекрасні стосунки. Тільки прощення зламає цей бар’єр. Не можна дозволити цій стіні знову з’явитися. Визнання своїх помилок має стати стилем життя.

Маленька стіна росте…


А тепер, дозвольте проілюструвати дію цього принципу прикладом з мого власного сімейного життя.

Кожен ранок – це домашні клопоти у швидкому темпі, саме тоді виявляються особливості характеру.
Одного разу в мене та Керолін (це моя дружина) був такий випадок. Дружина збирала дітей до школи, а я збирався на роботу. Я спитав дружину: «Керолін, де мій кейс?»
Вона відповіла: «Я не знаю».
Я знову спитав, але підвищеним тоном:
«Ну-ж бо, Керолін. Я спішу. Де мій кейс? Я вчора залишив його біля вішалки, там його немає. Де ти його поклала?»
«Ґері, я не знаю, де твій кейс!»
Це повторилось ще двічі, але на ще вищих тонах. Я почав злитися. Очевидно, вона десь поклала його в іншому місці та забула, де саме. Я в злості посадив дітей в автомобіль і відвіз їх до школи. Дорогою зі школи на роботу я злився на дружину і думав:
«Як я міг взяти собі таку «безголову» дружину? Мій кейс – дуже важлива річ, я не можу без нього працювати. Що мені робити?»
Як тільки я зайшов в офіс, питання зникло само собою. Кейс був там, де я залишив його вчора.
У той момент у мене було декілька варіантів вирішення проблеми: я міг собі пообіцяти, що ніколи не скажу Керолін про те, що моя річ була в офісі. Можна було б сказати, що я був виснажений та розсіяний через фізичні навантаження. Виправдань можна придумати безліч. Ще можна було зробити те, про що й вже говорив, – побачити свою «колоду в оці», визнати свій гріх і попросити пробачення.

Стіна руйнується

Я спитався сам себе: «Як я міг бути таким дурнем? Як я міг так зневажливо поставитися до Керолін: проявити до неї недостатньо любові, обвинуватити та критикувати її?»
Моє сумління стало чистим.
Після цього я зателефонував дружині: «Керолін, я…я знайшов свій кейс».
«Так», – відповіла вона.
«Я залишив його в офісі, – сказав я невпевнено. – Вибач за упереджене ставлення до тебе. Я повівся жахливо. Пробач мені!»
Знаєте, що вона відповіла? «Я знала, що ти зателефонуєш», – мовила Керолін.
Вона знала, що я зателефоную, тому що ми собі постановили робити все так, аби «стіна» між нами не росла. Вона знала, що я свою помилку визнаю та швидко виправлю. Безглуздо витрачати своє коротке життя на будівництво високих «стін».

Можливо, ви думаєте, що підвищити голос через кейс – це незначна провина. Але дозвольте з вами не погодитися, адже саме через незначні прикрощі розпадається більшість шлюбів. У шлюбі не може бути дрібниць.

Коли розриваються стосунки, це провина чоловіка і жінки. Хтось із подружжя може нести більшу відповідальність, але відновити стосунки можуть лише двоє.

І чоловік, і жінка повинні визнати свої помилки. Визнання своїх помилок – це особиста справа кожного. Нехай людина це вирішить самостійно. Водночас треба визнати свої недоліки, це може бути стимулом для партнера зробити те саме.

* * *

У цьому розділі ми розглянули, як повернути шлюб на потрібну колію в напрямку здорових сімейних стосунків. Вам не потрібно створювати список своїх недоліків після того, як ви їх визнаєте. Головне – виправляти недоліки. Якщо у вас щось недобре чи бракує єдності з коханою людиною – задумайтеся: «У чому моя помилка? Чому це так мене тривожить? Що я зробив (-ла) не так? Що не сподобалось їй (йому)? Якщо партнер чинить помилково, що мені робити? Чи правильна в мене реакція на такі дії?».
Коли зрозумієте свою помилку – визнайте її і не мучте себе. Пам’ятайте: не люди нас пригнічують, а ми самі себе. Миттєва реакція на дію партнера може бути спонтанна і некерована, але саме ви вирішуєте, як вчинити. Якщо прагнете знайти своє серце та усвідомити свої недоліки – у вас буде відчуття спокою, навіть якщо ситуація неприємна.

Висновок

Важливо пам’ятати, що стосунки в шлюбі можна вдосконалити навіть тоді, коли партнер не хоче змінитися. Один з партнерів може змінити шлюб на краще, навіть якщо другий партнер не прагне досконалості. Ви побачите суттєве покращення в подружньому житті тільки тоді, коли цього прагнутимете.

Якщо ви візьмете до уваги поради з цього розділу, то це буде ваш перший стратегічний крок до міцного подружжя.

Гері Чепмен
Шлюб вашої мрії




Категорія: Стосунки у подружжі, Чоловік в подружжі, Жінка в подружжі

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: