Мови любові в подружжі

Автор: Мирон від 22-11-2017, 11:06, переглянули: 277



Хтось сказав: «Найліпший спосіб любити своїх дітей – це любити їхню матір (їхнього батька)». І це правда. Рівень ваших стосунків у подружжі значною мірою визначає ваше ставлення до дітей – і спосіб, у який вони отримують від вас любов. Якщо ваше подружжя здорове, якщо обидва партнери ставляться одне до одного з ніжністю, повагою, якщо вміють бути чесними одне з одним, тоді вони будуть партнерами й у вихованні дітей. Проте якщо ви безнастанно критикуєте одне одного й обмінюєтеся гострими словами, якщо між вами немає любові, то годі сподіватися, аби ви могли в згоді виховувати своїх дітей. А діти, які завжди емоційно дуже чутливі, неодмінно це відчуватимуть.
Мабуть, тепер це очевидно: найсуттєвіший емоційний чинник здорової і щасливої сім’ї становить любов. І як ваша дитина потребує любові, так само потребуєте її ви і ваша половина. Ми потребуємо любові від нашого життєвого супутника, бо тоді світ здається теплішим. Проте коли нашу спрагу любові не втамовано, ми почуваємося пригніченими. «Мій чоловік (моя дружина) не любить мене по-справжньому», – і цілий світ потрапляє в темряву. Більшість проблем у подружжі походить якраз із цієї спраги любові.
Аби відчувати, що тебе люблять, і підкріплювати це відчуття в дитини, ви маєте так само розмовляти головною мовою любові вашої половини. Кожен, чоловік чи дружина, врешті переконується, що якась одна із мов любові промовляє до їхніх емоцій глибше, ніж інші. Коли ваша половина виражає почуття до вас вашою головною мовою, ви відчуваєте, що вас справді люблять. Вам подобаються всі мови любові, проте одна з них для вас має особливе значення.
Так само як діти є різні, різняться й дорослі. Рідко коли буває так, що дружина і чоловік мають ту саму головну мову любові. Не думайте, що ваша половина говорить вашою мовою або мовою, якої ви навчилися від своїх батьків. Це дві найбільш поширені помилки. Можливо, батько колись сказав вам: «Сину, жінкам завжди потрібно дарувати квіти. Немає нічого важливішого за букет квітів». Й от коли ви даруєте своїй дружині букет, виглядає, що це не надто до неї промовляє. Проблема тут не в тому, що не цінується ваша щирість, а в тому, що ви не говорите головною мовою любові своєї дружини. Вона цінує квіти від вас, проте якась інша мова любові промовлятиме до неї набагато глибше.
Якщо чоловік і дружина не розмовляють головними мовами любові одне одного, тоді годі сподіватися, аби їхні емоційні потреби були задоволені. І коли стосунки виходять з кульмінаційної стадії, ця різниця стає щораз більше відчутною, а також наростає взаємне розчарування. Обоє згадуватимуть ту теплоту почуттів, яку вони колись переживали, і шукатимуть змоги повернути оте почуття закоханості, яке приносить щастя. І доки не знайдуть способу як цього досягнути, то сімейне життя виглядатиме монотонним і нудним, даруючи при цьому щораз менше задоволення.

Закоханість чи любов?

Багато людей одружуються на стадії закоханості, коли об’єкт їхнього кохання здається ледь не досконалим. Вони залишаються сліпими до багатьох вад коханої людини, як також переконані, що їхній досвід любові є унікальний і що вони перші, хто так глибоко це переживає. Звісно, з часом їм відкриваються очі, й закохані опускаються на землю, аби побачити іншу особу як вона є, без прикрас. Здебільшого закоханість закінчується розчаруванням у любові.
Більшість людей не раз закохуються, і потім, озираючись назад, вдячні долі, що не наробили якихось помилок, коли почуття було у своєму піку. Однак сьогодні багато хто приймає рішення в цьому гарячковому стані, чим завдає шкоди своїй сім’ї. Так закладаються подальші проблеми в подружжі, які походять із того, що люди шукають за тими почуттями, які в них були в період побачень чи в перші місяці після одруження. Однак зменшення інтенсивності почуттів зовсім не означає зменшення любові.
Існує різниця між почуттям закоханості і почуттям любові. Закоханість триває недовго, це звичайна емоційна реакція, яка не має під собою якоїсь міцної логічної підстави.
Справжня любов є чимось зовсім іншим, оскільки вона на перше місце ставить добро і процвітання партнера. Справжня любов дає партнерові змогу відповідати взаємністю на почуття. Ми всі потребуємо в подружжі партнера, який би любив нас. Коли так відбувається, ми можемо бути щасливі від любові, яку отримуємо від партнера, і надихатися думкою, що наша половина також пожинатиме плоди наших зусиль, спрямованих на те, щоб зробити її щасливою.
Такий тип любові вимагає жертовності і важкої праці. Більшість пар в якомусь моменті доходять до того, що втрачають оте піднесене почуття закоханості і замислюються над тим, чи вони все ще люблять ту людину, з якою одружилися. І якраз тоді настає час вирішити, чи двоє співпрацюватимуть у подружжі, піклуватимуться один про одного – чи дозволять, аби їхні стосунки на цьому закінчилися.
Ви можете подумати, що це звучить надто сухо: любов як певна позиція, яка визначає поведінку. Деякі пари прагнуть спалахів емоцій, подібних до феєрверків: «Де поділися пориви емоцій, найглибші переживання? Де поділося пристрасне чекання, блиск в очах, магія поцілунку, радість від статевих стосунків? Куди зникло почуття певності, що я є найважливішою особою для мого партнера?»
Усе це, звісно, з часом стає актуальним. Подібні почуття немовби винагороджують наші стосунки. Проте ми не маємо їх вимагати. Тепер нам потрібно, щоб партнер задовольнив нашу спрагу любові. І це можна здійснити, якщо він розмовляє тією мовою любові, яку ми розуміємо.
Якщо чоловік і дружина відкриють, якою є головна мова любові кожного з них, і навчаться нею розмовляти, то теплота любові повернеться в їхній дім. І йдеться тут не про нав’язливу ірраціональну ейфорію «закоханості», а про щось набагато важливіше, а саме про глибоке внутрішнє відчуття, що твій партнер справді тебе любить. У цей спосіб кожен знатиме, що є на першому місці для свого партнера, що вони шанують і приймають одне одного як осіб, захоплюються одне одним і прагнуть бути разом.
Саме про таке подружжя мріють люди, і воно може бути реальним, коли пара навчиться розмовляти головними мовами любові одне одного й увесь час послуговуватиметься ними. Це зробить їх сильнішими і як батьків, бо надасть змогу працювати єдиною командою над тим, щоб дати дітям почуття безпеки і розкрити перед ними найглибший сенс любові. Тепер розгляньмо, як це можна здійснити за допомогою кожної із п’яти мов любові.

Слова утвердження

На чоловіка чи дружину, чиєю головною мовою любові є слова утвердження, усні чи письмові вияви вдячності впливають так, немов дощ на весняний сад.
«Я так тобою пишаюся, особливо тим, як ти поводився в цій ситуації».
«Чудова вечеря. Тобі належить звання заслуженого шеф-кухаря».
«Подвір’я справді виглядає дуже гарно. Дякую, що так постарався».
«О-о, ти виглядаєш просто неймовірно!»
«Я давно тобі цього не казав, але справді ціную твою працю і те, що допомагаєш мені зі сплатою рахунків. Знаю, тобі буває нелегко часом, і дуже вдячний за все, що ти робиш».
«Я дуже люблю тебе. Ти найліпший чоловік/найліпша дружина на світі!»
Слова утвердження можна написати або сказати. До одруження багато з нас писали листи коханим і навіть вірші. Чому б не продовжити чи не відновити цей спосіб вияву любові і після одруження? Якщо вам важко писати, купіть поштівку і допишіть кілька слів, які виражали б ваші почуття.
Промовляйте слова вдячності за присутності інших членів родини чи друзів – і тим здобудете ще більшу користь. Бо в цей спосіб не лише ваша половина відчує, що її люблять, але й іншим ви подасте приклад, як висловлювати вдячність. Якщо мати вашої дружини почує, як ви хвалите свою дружину, то тим здобудете її прихильність на все життя!
Такі слова, щиро вимовлені чи написані, містять томи інформації для осіб, для котрих вони є головною мовою любові.

Спільне проведення часу

Після прочитання П’яти мов любові Джим написав мені: «Я відразу зрозумів, чому Дорис стільки говорила про те, що ми ніколи не проводимо часу разом – бо це і є її головна мова любові. Перед тим я завжди закидав їй, що вона надто негативно ставиться до всього, що я для неї роблю, – пише Джим. – Я є людиною дії – мені подобається наводити лад з усім. Від початку нашого шлюбу я завжди мив машину, пильнував за газонами і підтримував порядок на подвір’ї, так само переважно я прибирав у хаті. Тому ніяк не міг зрозуміти, чому Дорис не цінує цього всього, а завжди говорить, що ми не проводимо часу разом. Коли я збагнув, у чому тут річ, то мені стало зрозуміло, що вона, напевно, цінує ці речі, проте вони не дають їй відчуття, що її справді люблять, бо служіння не є мовою любові Дорис. І перша річ, яку я зробив, то це запланував виїзд на вихідні – тільки нас двоє. Чогось такого ми не робили уже кілька років. Коли дружина дізналася, що я готую такий виїзд, то була така піднесена, немов дитина, яка має кудись їхати на канікули».
Після цих вихідних, проведених так по-особливому, Джим, зваживши на їхні фінансові можливості, постановив проводити вихідні з виїздами принаймні кожен другий місяць. Завдяки цим мандрівкам вони побували в різних частинах свого штату. У листі він далі пише: «Я також сказав їй, що хочу, аби ми щовечора проводили разом хоча б п’ятнадцять хвилин, упродовж яких ділилися б тим, що довелося пережити за день. Вона сказала, що це просто чудово – і не могла повірити, що саме я ініціював щось подібне. Після нашої першої поїздки настрій Дорис став геть інший. Вона до всього ставилася позитивно і з усмішкою, а в її очах знову з’явилися блискітки. Вона висловлювала вдячність за все, що я робив удома, а також більше мене не критикувала – так, моєю головною мовою любові є слова утвердження. Нам давно не було так добре. Єдине, про що ми шкодували, то це що не довідалися про п’ять мов любові відразу після одруження».
Досвід Дорис і Джима подібний до того, що його пережили тисячі інших пар, коли відкрили головну мову любові одне одного. Як і Джим, ми маємо вивчити головну мову любові своєї половини і постійно нею розмовляти. Коли цього досягнете, тоді й решта чотири мови матимуть глибше значення, тому що буде задоволено емоційні потреби вашого супутника чи супутниці.

Подарунки

Усі культури передбачають подарунки як вияв любові між чоловіком і дружиною. Зазвичай це починається перед одруженням, чи то під час побачень, як у західних культурах, чи то в процесі приготування весілля. У західних культурах дарування більше стосується чоловіка, ніж жінки, проте отримання подарунків так само може бути головною мовою любові і чоловіка. Багато чоловіків, зокрема, визнають, що коли їхні дружини повертаються додому і показують одяг, який купили для себе, вони собі думають: «Цікаво, чи вона бодай колись здогадається купити для мене сорочку, краватку чи пару шкарпеток? Чи вона взагалі думає про мене, коли щось купує?».
Для особи, чиєю головною мовою любові є подарунки, вони говорять: «Він думає про мене». Або: «Гляньте, що вона для мене купила!» Здебільшого, щоб вибрати подарунок, потрібно добре подумати, тому дарунок становить сповнений глибокого значення знак любові. Ми навіть кажемо: «Увага – от що цінується». І ця увага виражається в подарованій речі.
Часом ви не знаєте, що подарувати. Якщо це так, то вдайтеся до чиєїсь допомоги. Коли Боб з’ясував, що головною мовою любові його дружини є подарунки, то не знав, що робити, бо не вмів вибирати подарунки. І тоді він залучив свою сестру – раз на тиждень вона ходила з ним купувати подарунок для дружини. Після трьох місяців Боб уже сам міг вибрати щось на подарунок.
Барт п’ять днів на тиждень мусить ходити в костюмі й краватці. Раз на місяць його дружина, Дебі, заходить до крамниці, де Барт купує свої костюми, і просить продавця підібрати до нього краватку. Продавець зберігає список куплених костюмів, тому вибір краватки завжди є вдалий. Барт усім розповідає, яка здогадлива в нього дружина.
Звісно, щоб купити чоловікові подарунок, дружина повинна мати на це гроші. Якщо дружина не працює поза домом, то такі речі вона може обговорити з чоловіком і закласти в місячний бюджет суму, з якої можна буде купувати подарунки. Коли головною мовою любові чоловіка є подарунки, то він радо погодиться на такі поправки до бюджету.
Завжди існує спосіб навчитися розмовляти головною мовою любові свого партнера. Часом це вимагатиме певного творчого підходу, проте ніхто не змушує вас робити те, що роблять інші люди. Ви можете вибрати подарунок, пов’язаний із якимсь захопленням вашої половини. Або ж подарунки можна купувати, коли ви разом кудись виїжджаєте на один день чи на довше. Подарунком може стати замовлений столик у ресторані, де ви обоє любите бувати, або квиток на виставу чи концерт. Це навіть може бути самостійно зроблена грамота, у якій перечислено всі роботи в хаті чи на подвір’ї, які виконав ваш партнер сам або за допомогою майстрів.

Служіння

Роджер був просто багряний від гніву, коли розмовляв із консультантом. «Я не розумію цього. Марша сказала, що вона хоче бути вдома і доглядати дітей, і що їй це підходить, доки я заробляю досить, аби нас усіх утримувати. Проте коли Марша вирішила залишитися вдома, то не розумію, чому вона не може підтримувати порядок у хаті. Коли я повертаюся ввечері, то все виглядає наче після стихійного лиха. Ліжка не застелені. Її нічна сорочка досі лежить на кріслі. Чистий одяг звалений купою на сушарці, скрізь розкидані дитячі іграшки. Якщо дружина виходила до крамниці, то сумки так і стоять, нерозпаковані.
А вона дивиться телевізор, зовсім не переймаючись, що ми будемо вечеряти. Я стомився жити у свинюшнику. Все, чого я прошу, то це підтримувати бодай якийсь порядок удома. Вона не мусить щоразу готувати вечерю – два-три дні на тиждень ми можемо вечеряти в ресторані».
Для Роджера головною мовою любові є служіння, отож, його емоційні потреби зовсім не задоволено. Для нього немає значення, чи Марша залишається вдома, чи ходить на роботу, однак він хоче жити в домі, де більше порядку і ладу, ніж це є в них тепер. Йому видається, що якби дружина турбувалася про нього, то виявила би це, підтримуючи лад удома і готуючи їсти бодай кілька разів на тиждень.
За своєю природою Марша не належить до надто організованих осіб. Вона творча людина і любить вигадувати різні захопливі речі разом із дітьми. Для неї стосунки з дітьми важать набагато більше, ніж наведення ладу в домі. Тому для неї здається майже неможливим розмовляти головною мовою любові Роджера – служінням.
Їхня історія допоможе вам зрозуміти, чому ми скористалися тут метафорою мови. Якщо ви виросли, розмовляючи лише англійською, то потім видається, що навчитися володіти німецькою чи японською мовами доволі важко. Так само тут: може бути важко навчитися розмовляти мовою служіння. Проте якщо ви зрозумієте, що допомога становить головну мову любові вашого партнера, то, напевно, захочете знайти спосіб розмовляти нею, і то розмовляти виразно.
Для Марші розв’язком стало те, що вона домовилася із сусідським хлопчиком-підлітком, щоб той приходив до них пообіді побавитися з дітьми, отож, вона могла взятися за наведення ладу в хаті, маючи на думці виявити свою любов до Роджера. Щоб віддячити за допомогу з дітьми, Марша також кілька разів на тиждень займалася із сусідським хлопчаком алгеброю. Водночас вона стала планувати три сімейні вечері щотижня, при цьому все готувала зранку, залишаючи наостанок лише завершальні штрихи.
В іншій ситуації дружина, разом зі своєю подругою, вирішила пройти курс основ приготування їжі. Вони навзаєм доглядали дітей одна одної, коли котрась із них мала заняття, а також мали чудову нагоду познайомитися з новими людьми на цих курсах.
Робити те, що, як ви знаєте, подобається вашому супутнику, – це і є одна з найважливіших мов любові. Миття посуду, побілка кімнати, переставляння меблів, підстригання кущів, ремонт водогінної системи, прибирання у ванній – це все становить приклади служіння і допомоги. Це також може бути щось геть просте, як чищення килимка, миття машини або заміна дитячого підгузника. Зовсім неважко з’ясувати, чого найбільше прагне ваша половина. Просто згадайте, про що вона найчастіше говорить. Якщо ви допомагатимете їй, потверджуючи тим свою любов, то будь-яка ваша дія, яка на перший погляд видається нудною і позбавленою якогось глибшого значення, виглядатиме просто-таки шляхетно.
Фізичний дотик

Ми не маємо розглядати фізичний дотик лише як елемент статевого життя подружжя. Звісно, тут не обійтися без доторків, проте фізичний дотик як вияв любові не має зводитися лише до статевого стосунку. Коли ви кладете свою руку на плече чоловіка чи дружини, проводите пальцями по волоссі, розтираєте шию чи спину, торкаєтеся його чи її руки, коли подаєте горнятко з кавою – усе це становить вияви любові. Ясна річ, любов також виражається через тримання за руки, поцілунки, обійми, сексуальну гру і сам стосунок. Для того, чиєю головною мовою любові є фізичний дотик, це становить найяскравіший її вияв.
«Коли мій чоловік знаходить час розтерти мені шию, я знаю, що він мене любить. Його увага тоді зосереджується на мені. Кожен рух його рук вимовляє: “Я люблю тебе”. Я почуваюся значно ближчою до нього, коли він мене торкається». Джил виразно виявила свою головну мову любові – фізичний дотик. Вона може із вдячністю приймати подарунки, підбадьорливі слова, спільне проведення часу, служіння, проте на емоційному рівні найглибше до неї промовляють чоловікові доторки. Без цього будь-які слова видаватимуться порожніми, подарунки і час, проведений разом, позбавленими змісту, а служіння виглядатиме радше як обов’язок. Проте коли Джил торкаються, її емоційні потреби задоволено, а вияви любові іншими мовами лише доповнять це відчуття.
Оскільки статевий потяг чоловіка має радше фізичне підґрунтя, тимчасом як сексуальні бажання жінки вмотивовані радше емоційно, чоловіки доволі часто роблять висновок, що їхньою головною мовою любові є фізичний дотик. Це стосується насамперед тих із них, чиї статеві потреби задовольняються нерегулярно. Коли сексуальне бажання домінує над їхніми емоційними потребами, вони гадають, що в цьому й полягає їхня найглибша потреба. Натомість, коли сексуальне бажання задоволено, чоловіки можуть відкрити, що фізичний дотик не становить їхньої головної мови любові. Про це може свідчити те, наскільки їм подобаються доторки, які не пов’язані зі статевим стосунком. Якщо вони не приносять їм великого задоволення, то фізичні дотики, напевно, не є їхньою головною мовою любові.
Відкрити мову любові супутника і розмовляти нею
Ви можете спитати: «Чи воно справді діє? Чи може змінити наші стосунки в подружжі?» Найліпший спосіб у цьому переконатися – спробувати. Якщо не знаєте, якою є основна мова любові вашої половини, то можете попросити її прочитати цю частину, а тоді разом це обговорити. Якщо ваш супутник не хоче читати чи говорити на цю тему, ви можете робити припущення. Подумайте, про що найчастіше говорить ваш чоловік чи дружина, про що просить, якою є його чи її поведінка. Мови любові, якими він чи вона говорить з вами та з іншими, також можуть стати тут ключем.
Тримаючи в голові свої припущення, зосередьтеся на якійсь одній мові любові, що, як ви гадаєте, могла би найглибше промовляти до вашої половини, – і подивіться, що відбудеться через кілька тижнів. Якщо ви вибрали правильно, то, напевно, зауважите зміни в настрої партнера. Якщо ж він чи вона спитає вас, чому ви поводитеся так дивно, можете відповісти, що саме прочитали дещо про мови любові і намагаєтеся знайти спосіб якнайліпше виражати своє почуття.
Увесь час розмовляйте мовою любові своєї половини – і побачите, які глибокі зміни настануть у вашому емоційному кліматі. Якщо у вас обох задоволено потребу в любові, то вам легше буде забезпечити це своїм дітям. Ми переконані, що це принесе у ваше подружнє і сімейне життя набагато більше задоволення.

Розмовляйте мовою любові своєї половини; розмовляйте мовою любові своїх дітей. І коли побачите різницю, поділіться отриманими знаннями зі своїми родичами і друзями. Від сім’ї до сім’ї – у цей спосіб ми можемо творити суспільство, яке буде більшою мірою засноване на любові. І те, що допомагатиме вам любити свою сім’ю, так само може допомогти досягнути позитивних змін у масштабі всієї країни.



Категорія: Стосунки у подружжі, Чоловік в подружжі, Жінка в подружжі

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: