Любов чи Страх

Автор: Лідія від 8-01-2016, 13:32, переглянули: 1162

Попередня стаття стосувалася відповідальності. Я закликала Вас не бути в позиції Жертви, а взяти відповідальність за себе, створювати своє життя кожної миті, робити свій власний вибір, щоб потім не нарікати на інших. Для цього потрібно знати свої потреби і розуміти свої бажання, а це означає - пізнавати себе. Лише в гармонії із собою можна робити свідомий вибір, будуючи власне життя. Усвідомлення себе, своїх потреб, тут і тепер якісно змінює наше життя, можна навіть сказати, що змінює його рівень.

Але не варто думати, що все залежить лише від нас чи ми повинні все контролювати. Це просто нереально, але навіть намагаючись це робити ми витрачаємо надзвичайно багато сил. Так, насправді, ми навіть не живемо в той момент ("тут і тепер"), ми переживаємо за минуле (щось сталося не так, і як би мало бути інакше) чи за майбутнє (щоб не стался того, чого ми не хочемо і як це "попередити"). Переживання забирають багато сил (адже емоційна діяльність є найбільш енергозатратною) і часу (коли починаємо "гадати", що може статись - варіантів ж безліч...). Таким чином - ми не живемо, не насолоджуємось даним моментом і всією тою красою, яку Бог створив для нас, а переживаємо про щось "нереальне", бо до реальної дійсності "тут і тепер" не стосується. Вчені виявили, що 80% наших "прогнозів, про які переживаємо" ніколи не трапляються. Тобто 80% сил і часу, іншими словами 80% життя ми витрачаємо на те, що ніколи не станеться (І Слава Богу!!!).

Тому не намагаймося все контролювати чи вважати, що все на 100% залежить від нас. Це вже питання віри і довіри до Бога. Є хороша приказка "Роби все, що можеш. А решту - залиш Богові". Бо так, насправді , Господь створює нам найкращі ситуації для нашого розвитку, лише потрібно вміти приймати. І ми щодня робимо свій вибір, будуючи своє життя. Це Бог нам дав найбільший подарунок - Можливість Вибору і тому ми можемо вибирати, як нам жити, як нам приймати наше життя. Бог настільки шанує наш вибір, що ми можемо навіть вибрати ... жити без Бога... І Бог нас за це не карає, лише сумує, що ми самі собі створюємо пекло. Ісус говорив, що ті, хто не вірять, уже покарали себе.

Проживаючи різні ситуації, ми дуже часто не можемо нічого змінити. Є війни, є смерті близьких, є важкі хвороби і трапляються різні нещастя. То як же ми творимо своє життя, якщо ми не можемо нічого змінити? Наш вибір стосується того, як ми цю ситуацію сприймаємо. Вибір ми робимо лише з двох альтернатив. Наш світ є дуальним і тема Добра і Зла домінує у світогляді більшості. Тому кожен свій вибір ми робимо або з позиції Любові, або з позиції Страху. Кожного разу, приймаючи рішення, ми відчуваємо або Любов, Божу присутнійсть і Його опіку, або боїмося, щоб щось не трапилось чи трапилось, чи "що люди скажуть", тощо.

Кожного разу, у кожній дії, запитуйте себе: чому я так роблю? Що керує мною: Любов чи Страх? Таким чином можна постійно перевіряти свій зв"язок з Богом, бо де є Бог, там немає Страху, є лише Любов. Подібно як Світло проганяє Темінь (де з"являється світло, там немає місця темряві), так і Любов проганяє Страх.

Наприклад, в ситуації конфлікту в подружжі: коли все виглядає настільки критично, що єдиним виходом видається лише розлучення. Чи пам"ятаємо ми в той момент про Любов, про всі моменти щастя і радості, які Бог дарував нашому подружжю, чи є базова впевненість, що мій чоловік/дружина кохає мене, а конфлікт це лише буря на поверхні, він минає, а основа залишається?

Ще один дуже поширений приклад: дитина плаче в громадському місці (транспорті, магазині, в гостях - там, де є інші, навіть чужі люди). Яка дія мами чи тата буде з позиції любові? Звичайно, обняти і заспокоїти дитину (не припинити плач чи переключити її увагу, а саме заспокоїти). А з позиції страху - припинити плач будь-яким способом, адже "що люди подумають" (звичайно подумають, що Ви не справляєтесь зі своїми батьківськими обов"язками і ростите невиховану дитину).

Загалом вміння приймати дитячий плач багато в чому залежить від рівня зрілості особи. Лише зрілі дорослі, які мають внутрішню гармонію, які є спокійними і наповненими можуть приймати дитячі негативні емоції спокійно, не реагуючи на них своїми негативними емоціями (тобто не скочуючись у "дитину"), а віддавати дитині натомість любов, спокій і впевненість, що дорослий захистить там, де дитина сама не справляється (адже негативні емоції це реакція на стресову ситуацію).

Часом є складно зробити вибір, обидві альтернативи видаються логічними і не зрозуміло, яка є з позиції любові. Найпростіше - це задати собі запитання: «А що б я вибрав/ла, якби це був останній день мого життя?» або «А що б я сказала про цей вибір, якби мені було вже 90 років?». Ці питання допомагають зрозуміти, що є важливим в моєму житті, допомагають правильно розставити пріоритети і не переживати про дрібниці.

Тому, я бажаю Вам сил і натхнення, бажаю розвитку і процвітання у всіх сферах Вашого життя. Пам"ятайте, що Ваше майбутнє залежить від Вас, від кожного Вашого вибору щодня, який Ви робите або з позиції Жертви (чи Страху - "щоб нічого поганого не трапилося" чи "шо скажуть інші") або з позиції Любові (Любові до себе, до інших, до світу, і найголовніше - до Бога з повною довірою про Його опіку).

Любові, віри і Божих благословінь усім нам!



Категорія: Стосунки у подружжі, Блог Лідії Кондратик, Поради психолога

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: