Домашня Церква » Подружнє життя » Стосунки у подружжі » Зрада в подружньому житті

 

Зрада в подружньому житті

Автор: Лідія від 30-10-2015, 13:40, переглянули: 3773

Це досить складне і, на жаль, досить поширене явище в сучасному українському суспільстві. Подружня зрада - добровільний статевий акт між особою, яка перебуває в шлюбі, і особою, яка не є її чоловіком або дружиною (див. тут).

Чому ж трапляється подружня зрада? Адже молодята, в більшості готуючись до шлюбу, не допускають навіть такої думки. І це перша помилка, яка може призвести до можливості зради (саме можливості, а не гарантії). Молоді закохані впевнено думають, що "в них не так, як у всіх", "в них - справжнє кохання" і тому "нічого поганого між ними не станеться". Але вони традиційно плутають закоханість (яка проходить досить швидко) із справжнім коханням (для формування якого ще потрібно буде докласти багато зусиль і часу). Молодята ще не знають про сімейні кризи і не зовсім розуміють потреби один одного, тому й не уявляють, що зрада є можливою... А з часом секс на стороні здається єдиним виходом із жахливої ситуації у власному подружжі, такою собі втечею з сімейної кризи і емоційною розрядкою.

Тому психологи радять обговорювати молодятам питання подружньої зради, свого ставлення, різних альтернатив виходу з цієї ситуації та можливості пробачення ще на етапі заручин. Це одне з важливих питань для відповідального приготування до шлюбу (детальніше див. тут).

Іншою причиною подружньої зради є суворе осудження інших і занадто впевнене переконання "Я б так ніколи не зробив", "В нас так ніколи не буде". Крилаті вислови "Ніколи не кажи Ніколи!" і "Не осуджуй іншого!" є істиною. На мою думку, допускаючи той досвід, який людина сильно осуджує в інших і заперечує для себе, Бог дає нам можливість стати більш толерантними, навчитись приймати інших і бачити в них Божественне начало. Дає можливість навчитись не осуджувати інших, а більше займатись власним розвитком, бачити "колоду в своєму оці".

Ще одним чинником поширеності подружніх зрад є стереотипи "вільного кохання", які переважають в сучасному європейському світі. Ці стереотипи спонукають молодих людей на сексуальні стосунки перед шлюбом, на зміну партнерів, на безвідповідальні, тимчасові відносини і на громадянський шлюб. Якщо ці всі речі є присутні до шлюбу, то чому ж вони мають зникнути після одруження? Адже це так просто - не підходимо один одному, то навіщо ж страждати, коли є легкий і звичний вихід? Зняти стрес і відчути себе бажаним/ою.

Тепер давайте розглянемо глибше, що ж таке зрада. В більшості, для мужчин це просто статевий акт, який задовільняє його фізіологічні потреби. Це може статися один раз в житті і часто більше ніколи не повторюється. Особливо, коли після зради чоловік переосмислює свої цінності та життєві пріорітети після зради (яка могла бути необдуманим вчинком в обставинах, які дуже сприяли цьому). Якщо чоловік все ж поставить цінність сім"ї та стосунки з дружиною на перше місце, то подружжя може перейти цю кризу.

Якщо ж для чоловіка визначальними в стосунках на стороні є саме стосунки, якщо він шукає в іншій жінці те, чого не може знайти у власній дружині (захоплення ним, повага до нього, ставлення до нього як до мужчини врешті-решт), тоді зрада переростає в нові стосунки і розпад сім"ї. Врятувати подружжя тоді дуже складно... Хоча заради дітей обоє батьків можуть докласти зусиль.

Якщо ж зраджує жінка, то це, швидше за все, не буде лише статевим актом. Швидше навпаки, до статевого акту справа може й не дійти. Жінка, намагаючись задовільнити свої природні потреби, схильна шукати в іншому чоловіку те, що не може дати свій. Вона шукає співрозмовника, який готовий її вислухати, який вміє прийняти її емоції і дати їй підтримку та захист. Який буде бачити в ній жінку - красиву, ніжну, емоційну, слабку врешті-решт (а не кухарку, прибиральницю, няньку і ще й ту, яка заробляє гроші в сімейний бюджет). Тому легкий флірт жінкам подобається, але доводити справу до інтимних стосунків жінки не дуже хочуть. Все ж цінність сім"ї для них є, зазвичай, пріорітетною.

То як же характеризувати зраду? Просто як статевий акт між особою, яка перебуває в шлюбі, і особою, яка не є її чоловіком або дружиною? Мені здається, це визначення є неповним, адже, як я писала, до статевого акту може й не дійти. Але стосунки з іншим чоловіком чи жінкою можуть бути набагато глибші, відвертіші,одним словом - інтимніші, аніж з власним чоловіком чи дружиною... І припинити цю зраду, щоб відновити нормальні стосунки в подружжі є надзвичайно складно, набагато складніше, ніж пробачити один статевий акт без особливих прив"язаностей...

Тому я хочу наголосити на тому, що зрада це не явище, це процес, в якому задіяні двоє. І ці двоє - це подружжя, тобто чоловік і дружина ( а не чоловік і коханка чи жінка і коханець, як можна було подумати). Саме чоловік і дружина, будуючи свої стосунки в подружжі, наближують або ж закреслюють можливість зради. Коли ми в подружжі живемо лише заради своїх інтересів, намагаючись задовільнити власне Его і не дбаємо про природні потреби партнера, то в кінці кінців партнер буде шукати можливість задовільнити ці потреби якось інакше... І тут важко сказати, хто більше винен? Та й чи потрібно, бо обом є складно в ситуації зради.

Як я вже писала, подружжя може пройти кризу, проживши зраду, лише разом. Це означає, що той, хто зрадив, повинен зізнатися. А також усвідомити для себе пріорітетність шлюбу. А тоді починається робота з пробаченням і прийняттям. І тут йдеться не лише про пробачення того, хто оступився, але один одного (оскільки в зраді задіяні обоє подругів), а також і себе. Це довгий процес, адже потрібно щиро пробачити і партнера, і себе, а також відновити довіру. І далі будувати стосунки вже іншого плану, якісно інші стосунки (адже попередні призвели до зради).

Ще хочу написати одне застереження до дружин. Чоловіки, як правило, сприймають свою дружину як найкращу і не дуже схильніїї критикувати в присутності інших. Це є природно для чоловіків тому, що таким чином вони принижують себе (адже зізнатися іншому, що маєш щось не найкраще - це "не круто" і дуже принижує його чоловічу гідність). Натомість жінки чомусь дуже люблять порівнювати своїх чоловіків з іншими ("а в сусіда - хата біла"). Це є величезною помилкою, адже чоловік хоче бути героєм для своєї дружини, хоче бути найкращим! І якщо він чітко розуміє, що так не є... тожі він шукає ту, для якої він, все-таки, буде найкращим! Бо це його головна природна потреба! Важливо також є те, що жінка навіть може вголос не висловлювати порівнянь, чоловік їх просто відчуває. Адже це добре зрозуміло, чи Тобою захоплюються і Тебе поважають, чи просто жаліють і не сприймають...

Тому ще раз наголошую, що зрада, це процес, можливість якого подружжя творить разом. І виходити з цього процесу потрібно разом!



Категорія: Стосунки у подружжі, Чоловік в подружжі, Жінка в подружжі, Статеве життя у подружжі, Блог Лідії Кондратик, Поради психолога

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: