Три алтарі подружньої любові.

Розвивати і зміцнювати подружжя необхідно разом і щодня. Але розвивати потрібно різносторонньо, це означає, що не можна говорити про щасливе і міцне подружжя, якщо в них ідеальні стосунки лише в одній сфері (будь-то лише спілкування, чи виключно інтимні стосунки, чи інше).

Є три сфери, в яких обов”язково потрібно будувати і розвивати стосунки. Назвемо їх три алтарі подружньої любові.

– Спілкування.

– Статеве співжиття.

– Подружня молитва.

Про необхідність спілкування я вже дещо писала у статті (див. тут). Там йшлося більше про відмінності, а в цій статті хочу підкреслити саме необхідність спілкування в подружжі. Але спілкування не на рівні побуту: що сьогодні приготувати на вечерю, коли йдемо на закупи, чи їдемо влітку на море і безліч тем про дітей. А спілкування на рівні особистостей, ба навіть глибше – на рівні душ.

Таке спілкування вже колись було. Більшість закоханих вміють спілкуватися один з одним на глибокому рівні, можуть будувати близький, інтимний зв”язок в спілкуванні. Так вони пізнають один одного і впевнюються, що саме вони є парою і можуть створити одне ціле в подружжі. Хлопець є романтичним і готовий слухати кохану довгий час. А дівчина хоче пізнати коханого ще більше, тож розпитується його і уважно слухає.

А після весілля таке спілкування поступово зникає, його замінює спілкування про побутові справи, або й просто вирішення проблем (особливо в період кризи адаптації). Коли народжується перша дитина, то й часу і можливостей для глибокого спілкування практично не залишається. Так і звикаємо жити. Обговорюємо проблеми та побутові справи, ще часом політику чи новини в сусідів. Але про найважливіше – про нас, про подружжя мовчимо. Тут усе й так зрозуміло. Так в більшості вважають чоловіки, адже один раз вирішили, що кохають і навіть признали це привселюдно. Що ж тут ще обговорювати?

Але обговорювати просто необхідно, бо ми змінюємося щодня, ми ніколи не будемо такими, як в день весілля. Щодня трапляються речі, які нас змінюють, які впливають на наше мислення чи почуття. Саме про це і потрібно говорити. І уважно слухати, щоб по-справжньому розуміти і приймати того, з ким ви живете. Чи ви знаєте, що цікавить вашого чоловіка чи дружину останнім часом, а за що він чи вона переживають, а чого очікують чи, навіть, бояться? Чи знаєте ви, наскільки щасливим є ваш чоловік чи ваша дружина у шлюбі? А що він чи вона хотіли б покращити? А ще є теми, які чоловік чи дружина навіть бояться піднімати, але ці проблеми є насправді важливими і впливають на ваше подружжя.

В більшості є досить складно обговорювати глибокі теми вдома – відволікають діти, телефонні дзвінки чи просто побутові справи, які необхідно зробити просто зараз. І навіть ввечері, коли вже всі справи зроблено і діти вже сплять не є найкращий час для обговорення цих тем, бо ми вже змучені і реагуємо не завжди адекватно – десь чуються претензії, а десь іронія чи просто нерозуміння. І найгірше місце для обговорення цих тем є наше подружнє ложе. Бо, якщо розмова не вдалася, і ми відчуваємо негативні емоції, ми відсторонюємося один від одного. А подружнє ложе має зовсім іншу мету – поєднувати нас.

Тому варто серйозно підійти до розбудови стосунків у сфері спілкування і призначати один одному побачення. Саме так, побачення. Як колись, в пору закоханості. І зустрічатися удвох наодинці у визначеному місці і у визначений час. Для того, щоб поговорити. Для того, щоб вислухати і зрозуміти один одного.Для того, щоб, відчувши ще ближчу єдність, творити сім”ю далі. І такі побачення необхідні хоча б раз утиждень, тобто досить регулярно. Спробуйте, і ви відчуєте, як налагоджуються ваші подружні стосунки. Але умовою є спілкування про вас, про ваші думки, інтереси, потреби, бажання, проблеми чи те, що тривожить і, найважливіше – емоції, а не про дітей, сусідів, політику чи найближчі плани закупок.

Переходимо до другого алтаря подружньої любові – подружнього ложа. Саме там відбувається фізичне єднання в одне ціле. Загалом якість подружнього акту (інакше кажучи степінь відкритості, близькості та задоволеності в сексуальному співжитті) є показником якості життя подружжя. Можливо, це звучить дивно чи революційно, але давайте подивимося “від зворотнього”. Якщо в подружжі немає близьких стосунків, жінка не довіряє чоловіку, а чоловік не відчуває себе сильним і не є відповідальним за дружину, то чи вміє така жінка розслаблятись, чи зможе довірити вона своє тіло чоловіку в інтимній близькості? А той чоловік, чи зможе він принести задоволення жінці, якщо відчуває її недовіру і закритість, чи, швидше, буде дбати про своє задоволення, оскільки не має відповідальності за дружину?

Адже подружній акт це не лише еротична взаємодія тіл з метою фізичного задоволення. Це прояв настільки сильної любові, що ми даруємо своє тіло чоловіку чи дружині. Б Біблії говориться: “Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина. Дружина не володіє своїм тілом, але чоловік, так же само й чоловік не володіє своїм тілом, але дружина.” (1до Коринян 7. 3:4.)

Подружній акт є священним, є повним єднанням чоловіка і дружини, які стають одним цілим, так задумав Бог: “Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, – і будуть обоє вони одним тілом” (Буття 1. 5:31). Тому сфера статевого співжиття є також надзвичайно важливою для творення щасливої сім”ї. Але, якщо є якісь непорозуміння між чоловіком та дружиною, то у цій сфері важко досягнути повної близькості та щастя. Проте діє і зворотній закон, якщо є духовна єдність в подружжі, це сприяє більшій фізичній єдності, що в свою чергу, знову ж таки, зближує подружжя.

Третім алтарем є подружня молитва. Цей третій алтар здається наче найпростішим, проте має, напевно, найбільший вплив на подружжя. Коли ми пробуємо творити сім”ю своїми силами, то розуміємо, що це дуже складно, а інколи і неможливо. Складно по-справжньому любити людину з усіма її недоліками, складно не очікувати, ще складніше довіряти цій недосконалій людині. Складно любити дітей безумовною любов”ю (особливо, якщо самі ми недосвідчили таку любов), складно приймати їх такими, які є, а ще складніше відпускати їх у цей “жорстокий” світ. Складно віддаватися, любити, не очікуючи нічого взамін, складно служити комусь безкорисливо. Це все є надзвичайно складно, я б сказала, навіть просто неможливо, якщо робити це лише своїми силами…

Але не мусимо бути ідеальними (бо й так не зможемо досягнути ідеалу своїми силами). Бог не вимагає нашої безгрішності, а лише поважає наш вибір. І, якщо ми просимо Його, то він дарує нам безкорисливу любов, розуміння, вміння бачити хороше, радість у служінні. І, якщо ми довіряємо Богу, лише тоді ми можемо довіряти чоловіку чи дружині, адже саме його/її дав мені Господь.

Більшість людей практикують особисту молитву. Я не хочу заперечити її важливість. Але хочу закликати до спільної молитви у подружжі, саме вона єднає подружжя. Чоловік чує, як молиться за нього дружина, як дякує Господу за його якості і просить благословення для нього у різних справах. Він тоді розуміє і ще більше впевнюється, що дружина його кохає. Так само і дружина, коли чує молитву чоловіка за неї, то розуміє, що вона не байдужа йому, що він її цінить і хоче, щоб вона була щасливою (хоч часто саме ці важливі речі чоловік і не вміє сказати дружині прямо).

В подружжі потрібно дбати про всі три алтарі, вони взаємодоповнюють і підсилюють подружню любов, сприяючи більшій близькості та сильнішому зв”язку між чоловіком та дружиною. І якщо серйозно будувати стосунки у цих трьох сферах – буде набагато більше шансів успішно пройти усі кризи сімейного життя (детальніше див. тут), адже зв”язок у подружжі буде глибоким та міцнішим за зовнішні обставини, що вимагають змін.