Домашня Церква » Подружнє життя » Виховання дітей » СУЧАСНИЙ СТАН ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ

 

СУЧАСНИЙ СТАН ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ

Автор: Maryana Mykolaychuk від 15-03-2016, 23:36, переглянули: 1649

СУЧАСНИЙ СТАН ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ

Стан психічного здоров’я студентської молоді в Україні заслуговує особливої уваги. Згідно даних статистичних досліджень, сучасне населення України переживає зростання психогенних хвороб і функціональних нервово-психічних порушень на стресогенній основі. Це - відповідь невпинному зростанню темпів життя, життєвих вимог, продиктованих, породженим сучасністю образом успішної людини, поряд з соціально-економічною нестабільністю та незахищеністю. Так в Україні депресії та неврози спостерігаються приблизно у 50% населення. Приблизно 2 мільйони людей в Україні щороку лікуються в психіатричних закладах. Щодо психічного здоров’я дітей та підлітків, то за даними державної статистичної звітності, значення показників порушень психічного здоров’я у 2009 р. становили у підлітків 42,1 на 1 тис. населення, серед них біля 70 % — розлади непсихотичного характеру (невротичні розлади, розлади психіки та поведінки, що пов’язані зі стресом і соматичними захворюваннями) [4]. Справжні значення показників порушення психічного здоров’я різних верств населення, за даними дослідників, значно вищі, ніж дані офіційної статистики.
На жаль, стосовно молоді у віці 17-25 років відповідних статистичних даних немає, проте, з огляду на те, що значну частку українського населення становить молоде покоління у віці від 15 до 35 років, вищезазначені проблеми стосуються у великій мірі саме молоді. Проблема є особливо значущою стосовно студентської молоді України, що становить більше 4% молоді цієї вікової категорії.
Студентська молодь – особливий віковий та соціальний прошарок, який характеризується підвищеними ризиками порушення психологічного здоров’я: підвищена сенситивність, зумовлена віковими особливостями (становленням системи ціннісних норм та самовизначенням, домінуванням імпульсивних дій над вольовими, нестійкістю реакцій), високі розумові навантаження, нервово-психічне напруження. Протидіяти усім цим вищезазначеним ризикам і залишатись фізично і психічно здоровим, врівноваженим, толерантним, здатним контролювати й регулювати власний психічний стан сучасне студентство спроможне подекуди лише за умов фахової психологічної підтримки.
Аналіз досліджень.
Аналіз вітчизняної літератури дозволяє констатувати, що специфіка сьогоденних психологічних проблем студентської молоді залишається майже не дослідженою. Існують нечисленні дослідження Плікус Я.О., яка обґрунтовує проблему регуляції психічних станів сучасної студентської молоді [7]; Гайової Н.В., Кудіна С.Ф., Мазура Т.В. щодо шляхів подолання невротичних станів студентської молоді [2]; теоретичні пошуки Гладощука О.Г. стосовно валеологічних засад психічного здоров’я студентської молоді [3]. Уваги заслуговують дослідження Мосейчука Ю.Ю. стосовно критеріїв соціально-психологічної адаптації студентської молоді та її порушень [6]. Автор висвітлює чинники соціальної дезадаптації студентства. Проводячи дослідження серед більше ніж 80 студентів 1-5 курсів Чернівецького національного університету, емпірично доводить: 86% студентів різних років навчання притаманні порушення соціально-психологічної адаптації, виявлені за допомогою психодіагностичних процедур з використанням опитувальника соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р.Даймонда. У студентів виявлено низькі показники за шкалами «прийняття інших», «емоційний комфорт», «самоприйняття», а також домінування показника інтернальності, що в сукупності є свідченням соціально-психологічної дезадаптованості.
Дослідник Хлівна О., характеризуючи індивідуально-психологічні характеристики психічного здоров’я студентської молоді, на основі констатувального експерименту на базі Волинського національного університету, стверджує, що серед студентської молоді існує велика частка студентів, яким притаманні суперечливі топологічні характеристики, як основа розгортання внутрішньо-особистісного конфлікту. 25% досліджуваних притаманна слабка вольова регуляція, а близько 50% мають тенденцію до імпульсивності. Власний потенціал до психологічних змін наявний лише у чверті молодих людей, а решта потребує зовнішньої допомоги і підтримки [8].
У відповідних зарубіжних дослідженнях показників психічного здоров’я студентської молоді, його порушень та тенденцій до пошуку психологічної допомоги розкрита більш широко.
Так, підсумовуючи результати низки попередніх досліджень, Kitzrow М. стверджує, що останніми роками в університетах США спостерігається помітне збільшення як числа студентів із серйозними психологічними проблемами, так і кількості студентів, котрі шукають психологічної допомоги [11].
Результати лонгітюдного дослідження Benton S. і співавт. показали, що студенти, котрі отримували послуги психологічного консультування при університетах, в останні роки порівняно зі студентами попередніх років часто мають більш ускладнені проблеми, що включають в себе як типові для студентської молоді (напр. труднощі у міжособистісних стосунках та проблеми перехідного періоду), так і більш серйозні проблеми: тривога, депресія, суїцидальні думки, сексуальне насильство та розлади особистості. Деякі статистичні дані щодо почастішання симптоматики є разючими: кількість студентів з депресією збільшилася в два рази за час досліджуваного періоду (1988-2001), кількість студентів з суїцидальними думками - в три рази, а кількість студентів, що звернулися за допомогою після пережиття сексуального насильства - в чотири рази [9].
В той самий час, інші американські науковці роблять протилежні висновки. Кількісні та якісні патопсихологічні показники, отримані в результаті іншого дослідження (Schwartz А., 2006) свідчать, що загалом психологічні проблеми студентів - клієнтів студентських центрів психологічної допомоги не зросли впродовж 10 років, що охоплювалися цим дослідженням. Таким чином, автори цього дослідження констатують відносну стабільність рівня психічного здоров'я студентської молоді в американських університетах [14].
У будь-якому випадку, більшість американських дослідників згідні, що психологічний труднощі серед студентів є поширеними (Benton et al, 2003; Cornish et al, 2000; Gallagher et al, 2000; Pledge et al, 1998) і припускають, що університетські центри психологічного консультування обслуговують тільки невеликий відсоток студентів, для яких консультаційні послуги були б насправді корисними.
Наприклад, в одному дослідженні (Harrar W., 2010) психологічних проблем серед студентської молоді 29% відповідей опитаних студентів були схожими на відповіді клієнтів консультаційних центрів, у той час, тільки 7% опитаних вказали, що вони отримують психологічну допомогу. Таким чином, значна кількість студентів мала завищені психологічні проблеми і в той же час не отримувала фахової допомоги. Дослідник у своїй статті зазначає, що серед поширених ознак дистресу у студентів були: соціальна ізоляція, зловживання наркотиками і алкоголем, втрата навчальної мотивації та відчуття безнадії [10].
В іншому дослідженні, Seigers D. і Carey K. (2010) виявили, що третина студентів, які зверталися за допомогою в університетський центр психічного здоров’я мали проблеми із зловживанням алкоголем. Таке зловживання було пов’язане з переживанням депресії, тривоги та стресу [15].
Досліджуючи рівень психічного здоров’я серед студентів Японії, вчені (Pallos H. і співавт., 2005) виявили у 53% досліджуваних емоційні порушення, які характеризувались чотирма чинниками: тривогою і безсонням, соціальною дисфункцією, депресією та почуттям некомпетентності [13].
Поряд з цим, слід зауважити що, хоча ранні дослідження зарубіжних вчених припускали існування підвищеного ризику самогубства серед студентської молоді, більш пізні результати досліджень свідчать протилежне. Крім того, існують докази того, що фахові послуги, отримані в консультаційних центрах, є ефективними в допомозі студентам з суїцидальними намірами (Stephenson, 2005).
Дослідження 2010 року литовських авторів (Малинаускас Р.К., Думчене А.Л.), присвячене оцінці стану психічного здоров’я студентів педагогічних вузів на вибірці, що включала більше 500 респондентів, виявило значну частку студентів з низьким чи середнім рівнем психічного здоров’я. При цьому статистично достовірно гіршими показники були у студентів, котрі не займалися спортом: відповідно 54,4% студентів-спортсменів та 66% студентів, котрі не займались спортом, мали показники психічного здоров’я у межах середнього та низького рівня [5].
Дослідження російських психологів (Дубровіна І.В., Акімова М.К., Борисова Е.М.) представляють цілий спектр теоретичних та прикладних розробок на тему підтримання психологічного здоров’я дітей та молоді, у тому числі й через створення спеціальних психологічних служб в структурі навчальних закладів. Названі автори підкреслюють важливість своєчасного надання психологічної допомоги молоді, зростання актуальності цього завдання у зв’язку з поширенням психологічних проблем та ускладненням умов адаптації у сучасному суспільстві [1].
Невирішені частини проблеми та цілі дослідження. Як свідчить огляд літератури, вищезгадані дослідження сфокусовані переважно на узагальненій, недеталізованій оцінці психологічного / психічного здоров’я молоді та деяких питаннях ефективності надання психологічної допомоги в контексті діяльності навчальних закладів. Аналіз вітчизняної літератури вказує на те, що специфіка сьогоденних психологічних проблем студентської молоді залишається майже не дослідженою.
Відтак нами сформульовано наступні цілі дослідження:
1) розробити та обґрунтувати програму психодіагностичного дослідження психологічних проблем студентів;
2) за допомогою підібраного психодіагностичного інструментарію провести аналіз рівня психологічного здоров’я студентів, у тому числі рівня емоційних, міжособистісних проблем та проблем у навчанні;
3) виявити групу ризику психологічної дезадаптації серед студентів, оцінити її чисельність, та гендерні характеристики.
4) обґрунтувати необхідність профілактичних та корекційних заходів, спрямованих на підтримку психологічного здоров’я студентської молоді.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Характеристика досліджуваних. Учасниками дослідження були 160 студентів Українського католицького університету у м. Львові, віком від 17 до 35 (середній вік -19; стандартне відхилення -2.4). У групі досліджуваних переважали жінки (63%). У вибірці були представлені студенти з усіх чотирьох курсів навчання бакалаврського рівня. Більшість учасників були першокурсниками (37%) та другокурсниками (26%). Решта учасників навчалися на 3-му (19%) та 4-му (18%) курсах університету. Студенти у вибірці навчалися за спеціальностями: історія (37%), соціальна педагогіка (33%), і філософія-богослов’я (30%).
Методи дослідження. Рівень психологічного здоров’я учасників було оцінено за допомогою опитувальника Outcome Questionnaire-45 (Lambert, Hansen та ін, 1996), який було перекладено на українську мову з дозволу авторів [12]. Цей опитувальник, що базується виключно на самозвіті досліджуваних, призначений для вимірювання прогресу клієнтів у вирішенні психологічних проблем в процесі консультуванні шляхом опитування перед курсом консультування та після його припинення. OQ-45 також можна використовувати для оцінки рівня психологічного функціонування представників психічно-здорового населення. OQ-45 призначений для вимірювання трьох сфер психологічного функціонування: 1) симптомів психологічних порушень (в основному депресії і тривоги), 2) міжособистісних проблем і 3) функціонування у відповідних соціальних ролях (на роботі чи в навчальному процесі). Ці три підшкали були виявлені фактор аналізом. OQ-45 містить 45 запитань, котрі оцінюється за 5-бальною ступеневою шкалою (0 = ніколи, 1 = рідко, 2 = іноді, 3 = часто, 4 = майже завжди). Діапазон можливих сумарних результатів OQ-45 - від 0 до 180; чим вище бал, тим серйозніші порушення у психологічному функціонуванні. В даному дослідженні було використано сумарні бали OQ-45 загалом та бали отримані на окремих підшкалах.
Було доведено, що OQ-45 має адекватну надійність та валідність як в клінічних контекстах, так і серед нормативних груп населення США та Західної Європи (Lambert, Hannover, Nisslmuler, Richard, & Kordy, 2002;. Lambert, Hansen та ін., 1996). Внутрішня узгодженість OQ-45 дорівнюється 0,93 (Lambert, Hansen та ін., 1996), індекс надійності при повторному тестуванні через 3 тижні дорівнює 0,84 (Lambert, Burlingame, і співавт., 1996). Також було продемонстровано, що OQ-45 має високі коефіцієнти супровідної валідності в діапазоні від 0,55 до 0,88 при комбінуванні з SCL-90-R, Шкалою депресії Бека, Шкалою тривожності Тейлора, State-Trait Anxiety Inventory, Шкалою міжособистісних проблем (Inventory of Interpersonal Problems) та Шкалою соціальної адаптації (Social Adjustment Scale). Нормування OQ-45 в США було здійснено використовуючи дані, зібрані у різних регіонах країни (Lambert, Burlingame, та ін., 1996; Lambert, Hansen та ін., 1996).
Дане дослідження є першим в оцінюванні психометричних властивостей OQ-45 серед українського населення. В рамках даного дослідження, було встановлено, що OQ-45 має адекватну надійність при повторному тестуванні через 2 тижні (r = 0,84). Внутрішня узгодженість “r” в даній вибірці дорівнює 0,94.
На основі рекомендацій, що містяться в посібнику до OQ-45 (Lambert, Hansen та ін., 1996), результати тесту враховувалися тільки при відсутності відповідей на не більш, ніж 4 запитання з 45. У випадках коли 4 або менше питань пропущено, вираховувався середній бал за відповідною підшкалою та вносився у пропущені дані.
Процедура проведення дослідження. Студенти заповнювали OQ-45 у спеціально виділений час в рамках навчального процесу. При цьому було створено атмосферу безпеки, конфіденційності. Досліджувані мали достатньо часу, щоб зосередитись над завданнями та були інформовані про загальні цілі дослідження, що сприяло замотивованості та серйозному ставленню до процесу опитування. Участь в дослідженні була добровільною і жодним чином не впливала на оцінювання успішністі студентів. Заповнюючи опитувальники, студенти надавали поіформовану згоду на участь у дослідженні. Загалом опитувальник заповнили 166 студентів. Всі студенти, присутні на парах в день проведення дослідження, були опитані. Тільки один студент відмовився брати участь у дослідженні. Через відсутність або невідповідність даних, опитувальники шістьох осіб були виключені з дослідження. Дані були зібрані впродовж одного місяця.
Результати дослідження.
Згідно результатів аналізу даних за методикою OQ, середньостатистичний показник по загальній шкалі становить 61.6 балів. Даний показник свідчить, що студенти в середньому відповідали «рідко» та «іноді» на усі 45 запитань опитувальника. В таблиці №1 подано середні бали та стандартні відхилення по всіх трьох підшкалах опитувальника: 1) симптомів психологічних порушень (ПП), 2) міжособистісних проблем (МП) і 3) проблеми у навчанні (ПН).
Таблиця №1. Показники шкал OQ.
Шкали OQ N Min Max Mean SD
Підшкала ПП 160 5.0 86.0 34.7 15.0
Підшкала МП 160 1.0 34.0 14.8 6.8
Підшкала ПН 160 3.0 26.0 12.2 4.6
Загальний бал OQ 160 13.0 142.0 61.6 24.0

Діапазон балів був широкий: від 13 до 142 бали. Високі бали вказують на те, що певній кількості студентів притаманний високий рівень психологічних проблем (наявність патопсихологічних симптомів, порушень міжособистісних стосунків, та розладів адаптації до навчання).
Нашою ціллю було розрахувати критичне значення показників для даної групи досліджуваних, тобто тих балів, перевищуючи які, можна стверджувати що студенти входять в групу ризику психологічної дезадаптації (емоційних проблем, міжособистісних та проблем у навчанні).
Групи ризику були розраховані використовуючи критичні бали, що відповідали одному стандартному відхиленню від середнього арифметичного показника у групі досліджуваних. Такий підхід вираховування груп ризику емоційній психологічних проблем використовується на інших психодіагностичних інструментаріях (Reynolds & Kamphaus, 2004) [16].
Такий критичний бал становив 86 для загального показника OQ, 50 - для підшкали симптомів психологічних порушень, 22 – підшкали міжособистісних проблем, та 17 – підшкали проблеми у навчанні.
Отож, зважаючи на критичний бал, для загального показника OQ 21% студентів притаманні завищені показники емоційних, міжособистісних проблем та проблем у навчанні. 18% студентів мали завищені бали на підшкали симптомів психологічних порушень, 16% на підшкалі міжособистісних проблем, та 16% на підшкали проблеми у навчанні.
Результати кореляційного аналізу свідчать, що існують статистично значущі зв’язки між усіма підшкалами OQ, а саме між підшкалою патопсихологічних симптомів та проблем у навчанні (r = 0.76, p < 0.01), підшкалами проблем у навчанні та міжособистісних проблем (r = 0.60, p < 0.01), та підшкалами міжособистісних проблем та патопсихологічних симптомів (r = 0.70, p < 0.01). З цього можемо зробити висновок, що всі три сфери функціонування: емоційна, міжособистісна та рольова настільки тісно пов’язані між особою, особливо, що стосується студентської молоді, що порушення в будь-якій із них спричиняють порушення у всіх решту сферах.
На наступному етапі було проаналізовано гендерні відмінності в результатах. Показники свідчать про значущу різницю в рівнях емоційних, міжособистісних проблем та проблем у навчанні серед чоловіків та жінок. На основі статистичного порівняння даних за t-критерієм Ст’юдента, можна стверджувати, що жінки мають вищі бали по загальній шкалі OQ (М = 67.3; SD = 23.8), ніж чоловіки (М = 52.5; SD = 21.8), t (156) = 2.9, p < .001. Жінки також мають статистично вищі бали, ніж чоловіки на всіх трьох підшкалах OQ. На підшкалі симптомів психологічних порушень при T-test аналізі жінки мають вищі бали (М = 38.67; SD = 14.90), ніж чоловіки (М = 28.34; SD = 13.00), t (156) = 4.39, p < .001. На підшкалі міжособистісних проблем, T-test дані свідчать, що жінки мають вищі бали (М = 15.59; SD = 6.72) ніж чоловіки (М = 13.33; SD = 6.81), t (156) = 2.03, p = .044. На підшкалі проблем у навчанні, T-test дані свідчать, що жінки мають вищі бали (М = 13.01; SD = 4.68) ніж чоловіки (М = 10.81; SD = 4.20), t (156) = 2.95, p = .004. Ці результати подано у таблиці № 2. Таким чином, зважаючи на вищезазначений критичний бал для узагальненого показника за методикою OQ, в групі ризику є 27% жінок та 10% чоловіків.

Таблиця №2. Гендерні показники результатів OQ.
Стать N Min Max Mean
Жінки Підшкала ПП 100 12,00 86,00 38,67
Підшкала МП 100 1,00 34,00 15,59
Підшкала ПН 100 4,00 26,00 13,01
Загальний бал OQ 100 19,00 142,00 67,27
Чоловіки Підшкала ПП 58 5,00 57,00 28,34
Підшкала МП 58 2,00 29,00 13,33
Підшкала ПН 58 3,00 22,00 10,81
Загальний бал OQ 58 13,00 95,00 52,48

Нами також було проаналізовано відповіді на питання, що отримали вибір «часто» або «майже завжди» принаймі у 12% студентів на загальному балі OQ. З таблиці №3 видно, що на шкалі емоційного функціонування, 1/3 по ¼ cтудентів зазначили що «часто» або «майже завжди» відчувають себе сумно, знервовано, роздратовано, швидко втомлюються та їм важко зосереджуватись. На шкалі міжособистісних стосунків, 20-24%% зазначили що «часто» або «майже завжди» сперечаються з іншими, мають проблеми у романтичних стосунках, та почувають себе одинокими. 34% студентів «часто» або «майже завжди» стурбовані проблемами в сім’ї. На шкалі, що оцінює навчання студентів, 22-32% студентів зазначили що «часто» або «майже завжди» мають проблеми в навчанні.
В таблиці 4 вказані відповіді на «позитивні) запитання» OQ, що отримали вибір «ніколи» та «рідко» на загальному балі OQ.
Були проведені статистичні порівняння на кожне питання OQ за t-критерієм Ст’юдента між відповідями чоловіків та жінок. Тільки результати що були значущими на рівні p < .001 вказані в таблицях 3 та 4 зірочками.
Таблиця №3. Частка відповідей на запитання OQ, що отримали вибір «часто» та «майже завжди».
Підкали OQ / запитання Частка відповідей усієї вибірки (N=160) Частка відповідей жінок (N=100) Частка відповідей чоловіків (N=58)
Підшкала симптомів психологічних порушень
oq2: Я швидко втомлююся 28% 39%* 19%*
oq5: Я звинувачую себе 24% 31%* 19%*
oq6: Я почуваюся роздратованим/-ою 26% 33%* 17%*
oq9: Я почуваюсь ослабленим/-ою 20% 27%* 16%*
oq10: Я відчуваю страх 16% 21%* 12%*
oq22: Мені важко зосереджуватися 27% 38%* 12%*
oq23: Я почуваюся безнадійно, коли думаю про своє майбутнє 14% 19% 13%
oq25: Я маю думки, які мене тривожать, і яких я не можу позбутися 40% 48%* 31%*
oq27: У мене проблеми зі шлунком 14% 20% 5%
oq29: У мене пришвидшене серцебиття 21% 24% 17%
oq34: Я відчуваю біль у м’язах 15% 15% 17%
oq36: Я почуваюся знервованим/-ою 18% 25%* 10%*
oq40: Мені здається, що з моєю головою щось не так 14% 17% 10%
oq41: Я важко засинаю або погано сплю 20% 29%* 7%*
oq42: Мені сумно 23% 33%* 10%*
oq45: У мене бувають головні болі 25% 31%* 21%*
Підшкала міжособистісних проблем
oq7: Я почуваюсь нещасливим/-ою у шлюбі/ у романтичних стосунках 20% 25% 17%
oq16: Я стурбований/-а проблемами в сім’ї 34% 50%* 17%*
oq17: Мене не задовольняє моє сексуальне життя 12% 16% 9%
oq18: Я почуваюся самотнім/-ою 24% 30%* 19%*
oq19: Я часто сперечаюся з іншими 24% 21% 28%
Підшкала проблем у навчанні
oq4: почуваюся напруженим/-ою на роботі/під час навчання 26% 37%* 12%*
oq14: Я забагато працюю/вчуся 32% 37% 21%
oq28: Я працюю/вчуся не так добре, як раніше 22% 20% 29%
oq38: Я відчуваю, що не справляюся на роботі/ в навчанні 24% 30% 19%

Таблиця №4. Частка відповідей на запитання OQ, що отримали вибір «ніколи» та «рідко».

OQ запитання Частка відповідей усієї вибірки (N=160) Частка відповідей жінок (N=100) Частка відповідей чоловіків (N=58)
oq20: Я почуваюся коханим/-ою і бажаним/-ою 33% 32% 35%
oq24: Я собі подобаюся 20% 23% 14%
oq31: Я задоволений/-а життям 13% 16%* 7%*
oq37: Я задоволений/-а своїми романтичними стосунками 36% 38% 33%

Інтерпретація.
Результати даного дослідження показали, що 21% студентів складають групу ризику психологічної дезадаптації на загальному показнику OQ, адже мають завищені показники емоційних, міжособистісних проблем та проблем у навчанні.
Загалом, отримані нами показники психологічного здоров’я студентської молоді подібні на попередні результати досліджень вітчизняних науковців (Хлівна О., Мосейчука Ю.) про те, що певний процент студентської молоді має порушення соціально-психологічної адаптації. Зарубіжні дослідження теж свідчать, що приблизно 20-30% студентів мають високі рівні психологічних проблем (Harrar, 2010). Наприклад, Harrar (2010) дослідив, що 29% відповідей опитаних студентів під час навчального процесу були схожими на відповіді клієнтів консультаційних центрів по рівню серйозності психологічних труднощів.
Згідно результатів нашого дослідження, жінкам притаманні статистично вищі рівні емоційних, міжособистісних проблем та проблем у навчанні, ніж чоловікам. Загальні показники шкал OQ для студентів-чоловіків подібні в США та Німеччині (знаходяться в діапазоні 42-51 бал), проте бали студентів-жінок у даному дослідженні вищі ніж в США та Німеччині (Lambert, Hansen, et al 1996; Lambert, Hannover, Nisslmuler, Richard, & Kordy, 2002). В американських вибірках не було виявлено відмінностей у загальних показниках шкал OQ між чоловіками і жінками Lambert, Hansen, et al 1996). Проте, невеликі статистично значущі відмінності між статями були виявлені у голандських вибірках, що складалися із представників загального населення та пацієнів, що отримували психіатричні або психологічні послуги, при адаптації OQ для населення Нідерландів (de Jong et al. 2007). Жінки проявили більш високі рівні симптомів психологічних порушень, в той час як чоловіки проявили більше вищий рівень проблем у виконанні соціальних ролей. Ці показники гендерних відмінностей психологічного здоров’я перегукуються з відповідними даними дослідження російських та українських науковців, зокрема, Т.Г. Шаніна, О.М. Фількіна, та співавторів, що свідчать про більші психологічні проблеми жінок (82% досліджуваних) раннього юнацького віку, аніж чоловіків (70% досліджуваних), зокрема: вищого рівня нейротизму, нервово-психічних розладів донозологічного рівня (неврастенії, фобічних, депресивних проявів, соматовегетативних порушень).
Лещина І.В. зазначає, що у значної кількості студентів реєструються прояви порушень уваги (70,31%), млявість, розбитість (72,64%), зни¬ження продуктивності при фізичній та розумовій роботі (72,47%). Ці симптоми достовірно частіше виникають у жі¬нок, порівняно з чоловіками. Девіації з боку емоційної сфери, такі як: пе¬репади настрою, підвищена емоційна чутливість, вразливість, слабкодухість, плаксивість, дратівли¬вість, занепокоєння, внутрішня напруженість, три¬вожність, відчуття провини після спалаху емоцій, почуття ворожості до близьких,— теж значною мірою переважають у студентів-жінок.
Натомість у чоловіків періоду дорослості, за даними дослідження Загороднього С.М., домінують порушення емоційно-вольової сфери. Зокрема, чоловіки у більшій мірі, аніж жінки схильні до саморуйнівної поведінки (залежності від психоактивних речовин), чи її еквівалентних форм – проявів екзистенційної кризи (депресії, аутоагресії тощо).
Висновки.
Студентській молоді притаманні підвищені ризики порушення психологічного здоров’я з огляду на вікові особливості, соціальну ситуацію розвитку, високу інтенсивність процесу навчання, обсяги навчального навантаження в умовах дефіциту часу.
Аналіз вітчизняної літератури вказує, що сьогоденні психологічні проблеми студентської молоді значущі, проте їх особливості залишаються детально не дослідженими.
В нашому дослідженні було оцінено рівень психологічного здоров’я 160 студентів чотирьох років навчання за допомогою опитувальника Outcome Questionnaire-45, який було перекладено на українську мову та адаптовано з дозволу авторів. За допомогою цього опитувальника було виміряно показники трьох сфер психологічного функціонування: 1) симптомів психологічних порушень (ПП), 2) міжособистісних проблем (МП) і 3) проблеми у навчанні (ПН).
Результати вказують, що 21% студентів мають завищені рівні емоційних, міжособистісних проблем та проблем у навчанні. На підшкалі ПП - 18% студентів мають завищені бали, на підшкалі МП - 16%, та на підшкалі СР - 16%.
Показники свідчать про значущу різницю в рівнях емоційних, міжособистісних проблем та проблем у навчанні серед чоловіків та жінок. Зокрема, студенткам притаманні вищі бали на усіх підшкалах опитувальника OQ. Загалом в групі ризику порушення психологічного здоров’я є 27% жінок та 10% чоловіків.
Статистично значущі кореляційні зв’язки між усіма підшкалами опитувальника дають підстави стверджувати, що навчання студентів тісно пов’язане з їхнім рівнем патопсихологічних симптомів та якістю міжособистісних стосунків. Отже, при університетах необхідно надавати психологічні послуги, спрямовані на підтримку психологічного здоров’я студентської молоді з метою покращення психологічного стану та навчального процесу студентів.
Література:
1. Акимова М.К. Психологическая служба школы / М.К. Акимова, Е.М. Борисова, И.В. Дубровина. - Москва: Международная педагогическая академия, 1995 - с.222.
2. Гайова Н.В. Вплив навчального процесу на психоемоційний стан студентів / Н.В. Гайова // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка / Черніг. держ. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – Чернігів, 2005. – Вип. 31, т. 1. – С. 103–104. – (Серія: Педагогічні науки). (Співавт.: С. Ф. Кудін, О. В. Савонова, С. В. Мельников, Т. В. Мазур, О. Ф. Яковенко).
3. Гладощук О.Г. Психічне здоров’я студентської молоді як сучасна валеологічна проблема / О.Г. Гладощук. - [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppmb/texts/2009_8/09gagmvp.pdf.
4. Коренєв М. М. Нагальні проблеми охорони здоров’я підлітків в Україні / М.М.Коренєв // Журнал HАМН України. - 2011, т. 17, № 1. — С. 48–53.
5. Малинаускас Р. К. Психическое здоровье студентов педагогических вузов / Р. К. Малинаускас, А. Л. Думчене. - [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://lib.sportedu.ru/Press/FVS/2010N3/p45-47.htm
6. Мосейчук Ю. Результати тривалого застосування програми корекції психологічних розладіву студентів / Ю.Мосейчук. - [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppmb/texts/2007-10/07moycps.pdf.
7. Плікус Я.О. Проблема регуляції психічних станів студентів в навчальному процесі / Я.О. Плікус. - [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/vkhnpu_psykhol/2011_38/14.htm.
8. Хлівна О. Індивідуально - психологічні характеристики психічного здоров’я студентської молоді / О.Хлівна. - [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.social-science.com.ua.
9. Benton S.A. Changes in Counseling Center Client Problems Across 13 Years / S.A. Benton, J.M. Robertson, W.-Ch. Tseng, F.B. Newton, S.L. Benton // Professional Psychology: Research and Practice, 2003, Vol. 34, No. 1, p. 66–72.
10. Harrar W.R. Campus Counseling Needs / W.R. Harrar, Affsprung E.H., Long J.C. // Journal of College Student Psychotherapy, 24:233–240, 2010, p.233 – 240.
11. Kitzrow M.A. The Mental Health Needs of Today’s College Students: Challenges and Recommendations / М.А. Kitzrow // NASPA Journal, Vol. 41, no. 1, Fall 2003, р. 167 – 181.
12. Lambert M. J. Administration and scoring manual for the Outcome Questionnaire (OQ 45.2) / M. J. Lambert, N. B. Hansen, V. Umphress, K. Lunnen, J. Okiishi, G. Burlingame, et al. – Wilmington, DE: American Professional Credentialing Services, 1996.
13. Pallos H. Graduate Student Blues: The Situation in Japan / H. Pallos, N. Yamada, M. Okawa // Journal of College Student Psychotherapy, Vol.20, 2005, p.5-16.
14. Schwartz A.J. College Student Suicide in the United States: 1990–1991 Through 2003–2004 / A.J. Schwartz // Journal of american college health, Vol. 54, No. 6, 2006, p. 341–352.
15. Seigers D. Alcohol Use, Psychopathology, and Treatment Utilization in a University Mental Health Clinic / D. Seigers, Carrey K. // Journal of College Student Psychotherapy, 24:328–337, 2010, p.328-337.
16. Reynolds C.R. Behavior Assessment System for Children Second Edition Manual / C.R. Reynolds, R.W. Kamphaus. - Pearson: Minneapolis, MN, 2004.

Джерело:
Карпенко В., Войтенко В., Миколайчук М., Мединська Ю. Я. Сучасний стан психічного здоров’я студентської молоді: емоційна, міжособистісна та рольова сфери // Практична психологія і соціальна робота – 2012 ‒ № 11. ‒ С. 2–8.



Категорія: Виховання дітей, Оаза Молоді, Блог Маряни Миколайчук, Поради психолога

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: