Домашня Церква » Подружнє життя » Виховання дітей » Що не варто говорити дітям?

 

Що не варто говорити дітям?

Автор: Христинка від 10-09-2015, 22:44, переглянули: 1355

Що не варто говорити дітям?























«А я у твоєму віці...»

Для дошкільнят особливо важливі батьківські слова. З одного боку, фрази на зразок «Тобі до мого рівня ще рости й рости», «А я у твоєму віці..» мотивують дитину на досягнення певної мети. Але не завжди усвідомлення успіху приносить бажаний результат, адже всі ці звершення робляться не для себе, а для батьків. З іншого боку, подібні фрази можуть занизити самооцінку дітей, особливо дуже чутливих та закритих, і вони, переконані, що їм ніколи не зрівнятися із власними батьками, навіть не будуть намагатися досягти чогось у житті.

«Ти моя рибка, мавпочка, поросятко...»

І які тільки пестливі імена батьки не вигадують для своїх дітей! Все це дуже мило, але не так добре для особистості дитини. Коли ви називаєте малюка сонечком чи зайчиком, або ж дурником чи боягузом, він ідентифікує себе з цими поняттями. Називаючи дитину будь-яким іншим словом, окрім імені, ви щоразу відбираєте від особистості дитини маленький шматочок. А ім`я малюка – це те, що найперше презентує його у цьому великому світі.

«А чому в когось оцінки вищі, ніж у тебе?»

Для дітей такі слова означають, що той «хтось» не лише має кращі оцінки, а що він взагалі кращий. Малюку дуже болісно, коли його порівнюють з кимось іншим. Зазвичай діти несуть оцей вантаж недовершеності на собі усе своє життя. Вони не лише починають ненавидіти тих, з ким їх порівнюють, але й набувають негативного ставлення до себе, відчуваючи себе гіршими, неповноцінними...

«Ах так? Тоді я тебе більше не люблю»

Діти потребують любові, і не лише бачити та відчувати її, але й чути від батьків, що їх люблять. Батьки не мають права говорити про свою любов тільки тоді, коли їм це вигідно (коли діти чемні, наприклад). Коли малюки чують подібні фрази, вони одразу намагаються зробити усе, щоб повернути батьківську любов. Зазвичай, відмовляються від своїх бажань і підлаштовуються під потреби дорослих. У майбутньому такі діти будуть шукати новий об`єкт любові і догоджати йому, аби почути бажані слова «я тебе люблю». І губити при цьому власне «Я».

«Не будеш чемним - ми тебе віддамо в інтернат»

Подібна фраза дає дитині зрозуміти: вона потрібна батькам тільки тоді, коли їм це вигідно, коли вона робить все, як вони того хочуть. Зрештою, дитина не лише починає відчувати себе непотрібною, а й намагається усіма силами стати знову бажаною і хорошою.

«Ти мене соромиш»

Такі слова – травма для дитини. Вона почуває себе нижчою від усіх на психологічному рівні. І навіть якщо спробує зробити усе добре і таки заслужить чиюсь увагу, дитина не знатиме, що з нею робити. Адже вона змирилась з думкою, що вона погана.

«Ти такий самий, як і твій тато/мама»

Звичайно, така маніпуляція дітьми передовсім показує приховане ставлення батьків один до одного. І проблема у тому, що свій негатив батьки не обговорюють обличчям до обличчя, а проектують на дитину, і вона мусить із цим жити. Тому малюк, чуючи такі слова від одного з батьків, плекає у собі погане ставлення до іншого. А згодом переносить цю проекцію відносин між батьками на власні родинні стосунки.

«Ти повинен з’їсти кашу, бо...»


Колись я знала дівчину, якій в дитинстві говорили: «Залишиш хліб – він буде бігати за тобою ціну ніч». Це може і смішно прозвучати, але вона дуже боялась хліба. Залякування різними бабайками чи хворобами дітей, які не хочуть їсти ту чи іншу страву, зазвичай працюють у зворотному напрямку. Малюки не лише не їстимуть кашу, хліб, броколі абощо, а й зненавидять їх до кінця життя. Подібні фрази можуть призвести до майбутніх проблем з їжею або, наприклад, із зайвою вагою.

«Вдома отримаєш!»

Умить мама чи тато перетворюється на наглядача, який може зробити із дитиною будь-що, попри її почуття. Люди, які чули у дитинстві подібні фрази, часто мають важкі стосунки із керівниками на роботі. Людина боїться шефа, але при цьому намагається йому догодити, щоб не отримати покарання. Зазвичай керівництво відчуває таких людей та починає у відповідь тиснути на підлеглого.

«Йди геть, щоб я тебе не бачила й не чула!»

Це все одно, що сказати «Зникни, ти зруйнувала мені життя», «Це все через тебе» тощо. Усе це накопичується в душі дитини, і вона роками може нести на собі тягар почуття провини за те, що заважає батькам жити щасливо.

Будьте обережні з тим, що говорите дітям, вони сприймають усе це серйозно і дуже болісно. А ми іноді навіть не помічаємо, що говоримо. Дуже дієва практика: запишіть себе на камеру та уважно послухайте, як ви спілкуєтесь з дитиною. Скоріш за все, ви зробите для себе багато відкриттів, і не завжди вони будуть приємними.



Категорія: Подружнє життя » Виховання дітей

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: