Домашня Церква » Подружнє життя » Виховання дітей » Що робити, якщо дитина їсть лише з умовлянням?

 

Що робити, якщо дитина їсть лише з умовлянням?

Автор: Ольга Колеснікова-Чмель від 12-09-2017, 21:25, переглянули: 807

Що робити, якщо дитина їсть лише з умовлянням?
До яких іноді хитрощів та уговорів не вдаються дорослі, щоб нагодувати дитину. Але чи варто це робити? І чим можуть обернутися ці «ложечки за маму, за тата і двоюрідну бабусю»?

Ніколи не забуду реальну історію про маму і хлопчика десь років 5-ти, яка мене надзвичайно вразила. Ми відпочивали на морі і харчувалися у їдальні пансіонату. На відміну від типових їдалень, їжа там була дуже смачною. Був шведський стіл. Можна було вибрати все, що завгодно: від млинців з шоколадом до страв на пару. За сусіднім столом надзвичайно байдуже перед своєю тарілкою з їжею сидів 5-річний хлопчина. Його мама витягнула з сумки планшет, включила мультфільм і почала годувати дитину. Я не могла повірити своїм очам! Але коли мама почала на дитину прикрикувати завченими фразами і вимагати швидше жувати і відкривати рота, я зрозуміла, що це звична ситуація для них.
Коли ми годуємо дитину, то хочемо її бачити здоровою, сильною, бадьорою та впевненою. Натомість, в дорослому віці люди все частіше страждають від ожиріння та від відчуття того, що вони не знають, чого хочуть. Перед тим як ви захочете наступного раз примусити дитину з’їсти свою порцію – гарненько подумайте. Оскільки шкоди, виявляється, від цього набагато більше, ніж користі. «Не може бути!» – скажете ви. Тож давайте розкладемо все по поличках.

Дитині потрібно дати волю у питанні харчування
«Якщо дозволити дитині вибирати, коли і що споживати, тоді маля днями нічого не буде їсти» – скажуть деякі батьки. Це помилкове твердження. Відчуття голоду та спраги є природніми для нашого організму. Існує інстинкт самозбереження, який дбає про те, щоб ми були ситі.

Що робити, якщо дитина їсть лише з умовлянням?

Ці процеси гармонійно протікають, поки дорослі не починають за дитину думати, що і коли вона хоче. В приклад можна поставити немовля, яке самостійно плачем сигналізує мамі про голод. А коли дитина наситилась, вона природньо відпихає груди чи пляшечку.

А от коли старші діти говорять, що вони вже наїлися чи ще не голодні – то дорослі чомусь часто ставлять це під сумнів. І починають «гнути свою лінію». Можна турбуватись за якість та корисність їжі, її естетичний вигляд. Але кількість їжі – нехай дитина визначає сама.

Ні – маніпуляції
Якщо дитина їсть лише з уговорами, це означає, що в якийсь період ви годували її насильно, без її бажання. Як правило, це примовляння «за тата, за маму», танці, байки. Це відволікання дитини від самого процесу їжі.

Ви пхаєте – вона ковтає, відволікаючись на шум. Таких розваг з часом потрібно все більше, а порції з'їдаються все менші. Від такої схеми потрібно відмовлятись. І чим швидше, тим краще. Важливо, щоб ця модель не закріпилась і не перетворилась на маніпуляції над батьками: «хочеш, щоб я поїв – танцюй». Бо у подальшому таке чадо буде вимагати від батьків не лише нових шоу та концертних номерів, а будь-яке ваше звичайне прохання буде завершувати словами «а що мені за це буде?» Порушується порядок і виникає небезпечна гра у «ти мені, а я – тобі».

Споживання їжі, відвідування туалету, одягання-роздягання – це не просто необхідні кожному навички самообслуговування. З цього починається самостійність дитини, її впевненість і незалежність, формується характер.

Завдання батьків – облаштувати все так, щоб у майбутньому діти могли обходитись без допомоги старших. Чи, може, ви бажаєте носити своїй дитині обіди до 16-ти років? Самостійні діти гарно і впевнено почувають себе у дитячих колективах. Вони не є об’єктом насмішок друзів чи невдоволення вихователів.

Щоб відмовитись від уговорів, у вас самих має бути висока мотивація і розуміння, що це шкідливо для самої дитини.

Як відмовитись від умовлянь?
Просто годуйте дитину по її потребі. Орієнтуєтесь на її природнє почуття голоду. Якщо дитина маленька і ще не вміє сказати про голод, то в години прийому їжі пропонуйте їй свою порцію. Якщо вона відмовляється і не їсть – не примушуйте. Хай іде нагулювати апетит. Поїсть пізніше.

Як тільки дитина навчиться тримати ложку – дозволяйте їй самостійно їсти. Спожита самостійно їжа – смакує краще. В цей час природнім чином виробляється шлунковий сік і страва гарно перетравлюється.

Також є величезною користь для моторики руки. В цей час можна іншою ложкою догодовувати дитину. Коли сите чадо починає відвертати голову, тікати від ложки – припиняйте процес.

Насправді, дитині для відчуття ситості потрібно зовсім небагато їжі. Скільки саме? Можна з’ясувати у довіднику з педіатрії. Але все рівно потрібно орієнтуватись на індивідуальні особливості вашої дитини.

Уникайте солодких перекусів
Чому дитина погано їсть? Часто дитина перебиває собі апетит перед прийомом їжі печивом, чимось солоденьким. Часто так підгодовують бабусі, дідусі. Потім, коли настає час обіду чи вечері – дитині не хочеться нічого.

Відмовтесь від солодких перекусів. Краще запропонуйте шматочок якогось фрукту. Але не перед самим обідом.

Створіть свій ритуал прийому їжі
Хай під час їжі дитину нічого не відволікає. Вимкніть телевізор, віднесіть подалі телефон, заберіть зайві предмети, іграшки.

Хай у дитини буде свій годувальний столик, стільчик, улюблений дитячий посуд, маленькі прибори. Ви можете заохотити дитину до їжі, дозволивши їй допомогти вам «накрити стіл» – принести свій слюнявчик чи взяти свою ложку.

Знайдіть смачні та цікаві рецепти страв для дитини. Також ви можете зацікавити її ароматами, що живуть під кришечкою. Саме вони відповідають за апетит дитини. Або ж викладайте їжу на тарілку в оригінальний спосіб – наприклад, у вигляді смішних тваринок.

Фантазуйте! І хай прийом їжі у дитини буде пов’язаний з позитивом. Якщо тривалий час у вас були «голодні війни» – то дитині буде потрібен певний час, щоб перелаштуватися. Головне, не вдаватися знову до старих методів припрошання-розважання.

Проблемні прийоми їжі – це сигнал про конфлікт
Стежте, щоб з дитиною у вас були гарні стосунки. Іноді діти вдаються до вередувань за столом тому, що десь в іншому місці батьки занадто «затисли гайки». Можливо, мама чи тато щось не дозволили дитині, вчинили наперекір її бажанням. Тоді їжа перетворюється на тортури для батьків.

Не допускайте цих маніпуляцій.
Помиріться з дитиною, обговоріть конфлікт і потім сідайте до столу.
Гарного вам апетиту!

Ольга Колеснікова-Чмель,
сімейний та дитячий психолог.



Категорія: Виховання дітей, Блог Ольги Колеснікової-Чмель, Поради психолога

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: