ВІД ВАШОЇ ПРАЦІ ЗАЛЕЖИТЬ МАЙБУТНЄ

Найважливіша справа для Церкви, народу й родин – аби діти були добре виховані. Коли людина від дитинства навчиться боятися Бога, зберігати Його святі заповіді, дбати про Божу благодать, стерегтися гріха, тоді й у житті буде добрим, совісним чоловіком, справжнім християнином і принесе батькам, Церкві та Батьківщині потіху та славу і буде працювати для Бога та ближніх.
…Коли ж дитина не навчиться Катехизму, коли не вправиться замолоду в боязні Бога та в совісному виконуванні обов’язків, то виросте на чоловіка, який не зумів бути добрим та виконати своїх обов’язків супроти Бога і ближніх. Ми, священики, по спромозі працюємо для Вас та над вихованням Ваших дітей. Між тими обов’язками найважніший – проповідувати і катехизувати дітей. Самі знаєте, що ті наші обов’язки були все нелегкі, а відповідальність перед Богом та людьми – важка. Тепер вони стали ще тяжчі. У деяких місцях не допускає нас більшовицька влада до школи, і ми не в силі досягнути багатьох людей, навчити їх як слід Божої науки. Тому збільшується обов’язок батьків родини подбати про те, щоб діти були добре виховані й навчилися від дитинства правд святої віри. Я, як Ваш душпастир, пригадую Вам цей важний Ваш обов’язок супроти дітей, що з кожним днем стає важливішим. Від Вашої праці залежить їхнє майбутнє та Ваше щастя і старість. Бо хто ж не знає, як гірко можуть плакати батьки над недобрими синами та доньками.
Щоб той обов’язок виховання дітей як слід сповнити, пам’ятайте мою усильно, так часто повторювану раду: спільно молитися рано і ввечері вголос, по змозі – з Молитвослова. При них і мала дитина, яка ще нічого не розуміє, звикне до молитви, вслухається у слова “Отче наш” і Символу віри. А кожне слово – важливе, кожне слово є дверми до неба; підносить душу від болота матеріального життя й щоденної злоби, біди й нужди до чогось вищого, святого, чистого, ідейного, до Бога – до того життя, що нам його дає благодать Ісуса Христа. Тому кожне слово молитви нехай буде вимовлене голосно, виразно, зі страхом Божим, із глибоким переконанням, із душею, зверненою до Неба та відверненою від гріха. Старші діти, молодь нехай помагають батькам у сповнені того обов’язку супроти братчиків-сестричок та інших дітей у громаді.
До катехизування потрібно, як і до проповіді, посланництва Церкви. Те посланництво – місію – вділяю цим письмом усім християнам доброї волі, які захочуть заступити нас, священиків, і помогти нам сповнити той душпастирський обов’язок супроти християнських душ. До Тебе, Українська Молоде, звертаюся з цим закликом і проханням…

Документ №3, 1939 р., листопад, Львів. Фундація “Андрей”, Видавничий відділ “Артос”. Передрук із незначною адаптацією.

Прикарпаття: спадщина віків. Пам’ятки природи, історії, культури, етнографії // Під ред. Кугутяка М.; ПНУ ім. В. Стефаника. – Л.: Манускрипт-Львів, 2006. – С. 278.

… Доки у вас у хаті не буде християнського ладу, – доки батько родини не буде добрим мужем для своєї дружини і добрим батьком для своїх дітей, доки жінка не сповнятиме як слід своїх обов’язків щодо свого мужа, доки батьки не дбатимуть про виховання дітей, доки діти не навчаться шанувати своїх батьків, – доти і чоловік, і жінка, і діти не будуть добрими християнами, хоча б і до церкви ходили та інші християнські обов’язки виконували …

Митрополит Андрей

джерело: http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/