Рух Світло-Життя

• Чи немає у вас подруги, яка телефонує в будь-який час доби, щоб докладно (дуже докладно!) розповісти про те, що її черговий раз кинув -надцатий хлопець? Причому - очевидно, що вона абсолютно не зацікавлена ??в отриманні зворотної інформації, а просто використовує вас як «зливний бачок».
  
• Чи немає у вас друзів, які вважають, що «ваш будинок - їх будинок», забуваючи, що «незваний гість гірше татарина»? Друзів, які постійно відтягують повернення позичених речей або недбало з ними поводяться? А при спробі відстояти свої права, звинувачують вас в меркантильності?
  
• Або начальника, який не в курсі, що рабство скасували в 1861 році і щиро вважає, що ви повинні працювати «за себе і за того хлопця» (читайте - за нього)? І бути вдячним за надану довіру.
  
• Або знайомих, які впевнені, що, якщо ви психолог, то готові безкоштовно консультувати їх 24 години на добу в будь-якому місці і в будь-який час? Хоча, якби ви були гінекологом, вони, можливо, утрималися б.
  
• Або партнера, який не підозрює, що в словосполученні «особисте листування», акцент ставиться на слові «особиста»?
  
• Або мами, яка вперто не хоче зрозуміти, що трапилося страшне, і дитина (ви - в свої 35!) все ж таки виросла, і хотіла би для різноманітності пожити якийсь час так, як вона вважає за потрібне (при цьому нічого і нікого не маючи на увазі!)?

Ні?
Тоді не читайте цю статтю.
Так?
Тоді поговоримо про особисті кордони.

Очевидно, що омріяне нами щастя в стосунках це зовсім не доля, яка одним випадає, а інших вперто оминає. Щастя – це наслідок дотримання в своєму житті певних принципів і правил. Отже, досягнути щастя дуже просто – просто пам’ятати про них, і виконувати навіть всупереч власному егоїзму. Отже, трохи про правила.

Деякі люди виконують в одній годині працю, на яку іншим потрібно чотири години;
деякі розв'язують одну проблему, вирішують, долають перепони в кількох хвилинах, а інші про те саме вагаються кілька днів;
деякі викладають ясно якусь тему, пишуть змістовного листа, нав'язують тісні контакти в кількох хвилинах; іншим потрібно кілька годин на те, та ще й недосконало їм вийде;
деякі негайно входять у молитву-злуку з Богом, інші ж не можуть « скупчитись ». Це буває тому, що — між іншими причинами —• деякі люди вміють зосередитись так, що цілим своїм єством кидаються в завдання, що мають виконати в тім данім часі, а інші — це хронічно розсіяні, неспроможні зорганізувати і керувати своїми розбуялими снагами.
Людина тільки тоді доходить до успіхів, коли вміє зосередитись.