ЛЮДИНА «КОРОТКОЗОРА» І «ДАЛЕКОЗОРІСТЬ» ХРИСТИЯНИНА

ЛЮДИНА «КОРОТКОЗОРА» І «ДАЛЕКОЗОРІСТЬ» ХРИСТИЯНИНАСучасна людина, якщо вона почне роздумувати, стає неспокійною, і навіть стривоженою, перед нинішнім світом. Вона пізнає його чим-раз краще, опановує його із запалом, але не є спроможна дати йому якийсь глузд, якесь значення. Тільки християнин у Вірі розуміє тайну світу.
Але багато «віруючих» зводять Віру до людської віри: для «чесних християн » віра — це сукупність добрих норм; для кращих християн віра — це збірник законів морального життя; для побожних — виконання релігійних обрядів. Але для кого вона в тим Світлом, що освітлює все життя та напрямляє його аж у найменших його подробицях?

— Там, де ти бачив тільки звичайну краплину води, вчений через мікроскоп бачить світ живих істот.
— Там, де ти бачив тільки якусь « річ », поет, художник бачить знак дійсності значно більшої, дуже гарнішої.
— Там, де людина бачить тільки живі особи, події, наслідки випадкові, християнин бачить дітей Божих, що ростуть, і царство Боже, що будується.
— По приході Божого Сина на світ, земля просякла небом, і кожна річ, кожна надія, кожна особа, має подвійне обличчя: земське й небесне.
Тільки християнин може бачити всесвіт і людство у повноті їх істини, бо він має Віру, цю далекозорість, котрою може пройти через зовнішній вигляд світу і збагнути його в своїй всецілості. Отож Віра не в обмеженням, але розширенням, розквітом; через неї ти замінюєш свою короткозорість на всевідучий зір Божий.

— Твої змисли дають тобі тілесне пізнання:
— твій розум — розумове пізнання:
— але Віра дає тобі Христове пізнання.
Христовим пізнанням, вщепленім на твоїм, ти можеш пізнати Бога, всесвіт, людей і себе самого, так як Бог знав їх і себе самого.
— Ти сам не можеш здобути безмежний скарб Віри. Вона — це дар Божий, це чудовий дарунок Ісуса Христа в твоїм хрещенні через посередництво Церкви: « Що ти хочеш від Божої Церкви? — Віри». Ісуса Христа дано тобі, щоб проник Він ціле твоє єство та підніс до безмежних висот твій розум; але ти мусиш зберігати його приязнь і приставати, злучуватись, з’єднуватись з Ним чимраз тісніше і глибше. Вірити — це злучуватись з Христом, щоб бачити все так, як Він бачить.

«Я — світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя» (Ів., 8,12).

Деякі християни, що кажуть: я маю «мою» віру;
— я вір’ю в добро: вчу моїх дітей добрих засад;
— Віра « потрібна в житті », головно в нещасті, в біді;
— я маю «мою» совість;
— я — віруючий: молюсь, ходжу до церкви, сповідаюсь на Великдень, пощу…

Інші думають, що вже не вірять або не так то дуже вірять:
— я вже не вірю, як раніше вірив;
— віра вже не каже мені нічого;
— я не відчуваю нічого: моя віра зникла;
— я маю деякі сумніви щодо віри;
— я втратив віру…

Оті християни спотворили Віру, і в’януть у сумнівах або живуть в обмані та блуді. Вони не знають, що це — Віра.
— Віра не є: враженням ні почуттям, якимсь оптимізмом у труднощах життя, почуттям певности.
Віра не є думка, особистий погляд, правило морального життя, переконання обгрунтоване розумовим міркуванням і доведенням, очевидність наукова, звичай традиційний, переданий вихованням.

Віра передусім — це ласка (одержана як зародок в Хрещенні), тобто дар Божий. Ця ласка веде нас до стрічі-злуки з одною живою особою — з Ісусом Христом. Вона помагає нам здобути певність, що Він казав правду, що його свідчення — слова і життя — в вірні.
Підкріплена тією певністю, Віра полягав у прийнятті Його « погляду », Його « поняття » про нас, про інших людей, про речі, про ціле людство, історію, про самого Бога, також і в зобов’язанні стосовно до того « погляду- поняття ».
— Істина для християнина це — Особа, Христос: «Я є істина ». На цім світі знак нашої злуки з тою Особою є злука з Церквою, бо Церква — це Христос, що продовжує своє існування на землі.
— Розум може вести тебе шмат дороги до Віри, але не може дати тобі Віри. Бо справді, хоча розум каже, що вірити — це річ добра і розумна, жодне розумове міркування не доводить до Втілення Бога в Христі, до одности Божої природи в Трьох Особах, до Божого усиновлення людей, до завершення тайни створення у будові цього моста чи у народженні цієї дитини, до завершення Тайни Відкуплення у цім хворім, що лежить у ліжку.

— Уява й чутливість ще більш неспроможні дати тобі чи збільшити твою віру. Не тривожся тому, що не відчуваєш нічого. Тільки тоді ти ввійдеш справді у Віру, коли ти згодишся нерозуміти нічого на людський лад, не відчувати нічого. Якщо ти хочеш розуміти і бачити
так, як Бог розуміє й бачить, треба зректись розуміти ■ і бачити як людина.

— Реклама може привести до більшого збуту того чи того товару, але вона не може дати тобі Віри.
Реклама залежить від техніки; Віра, тому що в даром Божим, залежить від молитви.
Реклама нападає на тебе, гнітить твою вільність. Віра, тому що вона є особистою відповіддю людини Богові, вимагає повної свободи.
Щоб помогти твоєму братові, не треба доказувати, але любити і любити; не треба переконувати, але передавати Слово і бути свідком.
— Якщо ти хочеш стати справжньою людиною і довести своє життя до справжнього успіху, не вдоволяйсь «коротким зором» людини. Іди до Христа, злучися з Ним, вправляйся, щоб думати так, як Він, реаґувати так, як Він, « бачити » так, як Він бачить, жити так, як Він живе. Він дасть тобі свої очі й ти побачиш та спізнаєш правдиве значення життя і світу, а потім ти будеш « довічним видючим » з Ним і в Нім.

Мішель Куаст
Шлях до успіху.
Видавництво оо.василіян
Рим, Італія, 1974 р.