Домашня Церква » Подружнє життя » Чоловік в подружжі » ВМІТИ ЗОСЕРЕДИТИСЬ, ЩОБ УСПІШНО ДІЯТИ

 

ВМІТИ ЗОСЕРЕДИТИСЬ, ЩОБ УСПІШНО ДІЯТИ

Автор: Мирон від 25-04-2018, 14:56, переглянули: 1003

ВМІТИ ЗОСЕРЕДИТИСЬ, ЩОБ   УСПІШНО ДІЯТИ
Деякі люди виконують в одній годині працю, на яку іншим потрібно чотири години;
деякі розв'язують одну проблему, вирішують, долають перепони в кількох хвилинах, а інші про те саме вагаються кілька днів;
деякі викладають ясно якусь тему, пишуть змістовного листа, нав'язують тісні контакти в кількох хвилинах; іншим потрібно кілька годин на те, та ще й недосконало їм вийде;
деякі негайно входять у молитву-злуку з Богом, інші ж не можуть « скупчитись ». Це буває тому, що — між іншими причинами —• деякі люди вміють зосередитись так, що цілим своїм єством кидаються в завдання, що мають виконати в тім данім часі, а інші — це хронічно розсіяні, неспроможні зорганізувати і керувати своїми розбуялими снагами.
Людина тільки тоді доходить до успіхів, коли вміє зосередитись.

— Збільшувальне скло може спричинити пожежу, тому що воно вміє вловлювати промені й горяч сонця та спрямувати їх в одну точку.
Якщо ти вмієш зосереджувати свої сили, щоб кинути їх у бій, у відповідній хвилині та місці, ти не потребуєш багато війська. Вистачає зібрати їх негайно та всі.
— Суть зосередження не полягає в діянні, але в «сутті ». Легко буде тобі зосередитись, якщо ти згармо-нізував та об'єднав у глибині свої сили.
— Уникай та відкидай те, що може іззовні тебе розсівати.
Не дозволь на захаращення твоєї шафи, твого б'юра, твоєї торбини, твоїх кишень... це поможе тобі не захаращувати твого духа.
Не роби більше речей нараз.
Обдумуй кожну проблему окремо, одну по одній.
Витягай якусь справу тільки тоді, коли друга вже закінчена й відкладена на бік. І берись до неї тільки тоді, коли справді маєш намір думати про неї й розв'язати її.
— Не « кидай оком побіжним » на ту книжку, на той журнал, на той лист, а читай один розділ, одну статтю, відпиши на листа або відклади на бік... і не трать часу ні сили на оте «я поглянув»... Увага, скупчення розгублюється, вичерпується й ослаблюється таким коротким « я поглянув », « я перебіг ».
— Хочеш зібрати гарні овочі з твого дерева? — Обтинай, прочищуй його.
Хочеш мати гарні рожі? — Обтинай деякі галузки.
Хочеш мати добрі результати? — Навчись обмежуватись; хотівши зробити все, ти нічого досконалого не зробиш (2).
— Якщо рукав на поливання городу подіравлений, до його кінця дійде мало води. Заткай діри, і будеш мати воду там, де ти хочеш.
Якщо ти « мрієш годинами », ти втікаєш від дійсности. Якщо ти говориш « без розбору », ти марнуєш твої думки.
Якщо ти реаґуеш на одне « так » чи « ні », ти вичерпуєш твої сили.
...І коли треба буде, ти не матимеш у собі відповідного « тиску » волі, розуму, постійності!.
— Хлопчик, котрого столик заповнений іграшками, кишені цукерками, а голова « коміксами », не може зосередитись над задачею.
Якщо ти хочеш затримати в собі, тільки для себе, деякі радості, чи болі, чи бажання, чи мрії... ти не зможеш зосередитись.
— Не можеш не мріяти?
— Не можеш не говорити?
— Не можеш опанувати твого зворушення?
— Маєш рацію: не можна придавити « життя », але треба послужитись ним тоді, коли треба, і як треба. Не нищ нічого: клясифікуй та упорядковуй усе, щоб можна його знайти і використати.

Як? Жертвуючи все Богові, спокійно.
— Все, що є в тобі — це жива сила:
Твій дух, твої ідеї, твоя уява, твоя чутливість, твої бажання, твої поштовхи, твої зворушення, твої прихильності, твої симпатії, твої захоплення, твої зневірення, навіть спокуси...
Але цей незвичайний динамізм, що вибухає на всі боки, іноді зле спрямований, а навіть розснажений. Якщо ти хочеш добре послуговуватись ним, треба раніше все жертвувати Богові у беззастережнім довір'ї. Коли ти не затримаєш собі нічого, тоді ти зможеш усе зробити, тому що Бог дасть тобі своєчасно те, чого ти потребуєш для твоєї праці.
— Зосереджуватись не значить бігти за тим усім, що кишить в тобі, щоб силою тримати його нерухомим та на поготівлі. Зосереджуватись — це робити порожнечу... даючи все.

— Щоб утворити порожнечу — відпружись: твоє тіло, твої м'язи, твої нерви, а потім подаруй Богові твої сили, всі твої сили. Дивись на нього, на його безмежність; приймай його погляд на тебе, і берись, серйозно та спокійно, до того завдання, котрого та хвилина вимагає.
— Щодня так жертвуй себе Богові протягом кількох хвилин скупчення й мовчанки. Під час дня, головно, коли ти неспокійний, коли квапишся, коли ти обтяже-ний, відновляй твою жертву в любові впродовж кількох секунд, і ти сповниш добре свою працю.
— Якщо ти дієш неохоче, — якщо ти сповняєш твоє завдання як « панщину », — якщо ти живеш « тому, що треба жити »... твоя дія, твоя праця, твоє життя, накинені іззовні, будуть рабством; але якщо ти зробиш твоїми всі ці діяльності, ти будеш діяти із нутра, і ти будеш людиною вільною, здатною до зосередження.
— Зробити своєю кожну свою діяльність — це значить казати собі самому перед кожного з них, навіть найменшою:
Чим більше я зосереджуюсь, тим більше я підвищую мою вартість, бо наслідки моєї праці будуть певні, кращі, досконалі.
Я не є сам, але на безкраїй будівельній площі, де всі потребують мого вчинку, мого слова, мого контакту; з усіма я будую світ, я злучую людство, я його спасаю.
Чому дивитись мені так дуже на зовнішню вартість моєї праці, якщо я маю її виконати? Те, що мав правдиву вартість — це глибина й сила моєї любови.
В серці цієї праці, цього завдання, цієї діяльности Бог уже діє: Він кличе мене зустрітись з Ним у ній, співпрацювати з Ним.
...Тоді « панщина » перетвориться у велитенське діло, і ти вже не будеш поділений, а глибоко присутній.

ЩОБ УСПІШНО ДІЯТИ
Деякі люди не мають довір'я до діяльности; інші ж кидаються до неї без роздуми й любови.
Бог не створив нас, щоб ми лежали на землі. Кожного з пас, хто та який би він не був, Бог запрошує до діяльности, щоб ми себе удосконалили та будували Царство Боже із царством людини. Але є різні роди діяльностей: діяльність звірини, діяльність людини, діяльність християнина.
Діяльність не може бути вповні успішною, хіба тільки тоді, коли вона став діяльністю Ісуса Христа.
— Легко зруйнувати хату; збудувати — уже тяжче.
Легко критикувати; діяти — творити — тяжче.
Якщо ти ввесь час будеш критикувати, не матимеш часу на працю.
—■ Легко укладати пляни; тяжко їх здійснити. Чи ж не краще є дати людям малі халупи-буди, ніж самі лише пляни палаців?
Твої добрі наміри — це ніщо, якщо ти їх не здійснюєш.
— Деколи, тому що ти не можеш зробити багато, ти не робиш нічого. Чи ж не краще було б, щоб ти хоч дещо зробив?
— Член тіла, що не вживається, стає незграбним, атрофується.

Людина, що не діє, не тільки не поступає, але й відступає, занепадає.
Ти не можеш удосконалитись, хіба лише в діяльності, в праці.
—■ Дивись на людей, що кругом тебе. Вони рухаються, витрачають сили, говорять, реаґують, боряться, а вкінці знеохочуються, бо їхні досягнення є незначні в порівнянні до зусиль.
— То не інтенсивність руху, що дає добрий результат твоїй діяльності, а сила духу, що ти їй даєш.
—■ Деякі люди: — в короткому часі, — кількома жестами, — короткою працею роблять багато.
Інші: — в довгому часі, — багатьма вчинками, — довгою працею роблять мало.
Різниця між цими двома групами — у якості « душі ».
— Діяльність звірини є інстинктивна.
Діяльність людини — обдумана.
Діяльність християнина має бути обдумана і просякнена вірою.
Часто ти дієш інстинктивно, як звірина; деколи роздумуєш; рідко дієш у вірі, як правдивий християнин.
—- Чим більше ти обмірковуєш свою діяльність, тим більше ти стаєш людиною, « собою ».
Чим більше живеш твою діяльність у вірі, тим більше ти стаєш сином Божим.
— Ти можеш допомогти іншим, щоб стали повнішими « особами », а потім християнами, помагаючи їм перейти поступово від інстинктивної діяльности до обдуманої, а від обдуманої до діяльности у вірі.

Щоб успішно діяти

— Якщо ти хочеш діяти серйозно, приглядайся добре ДО ДІЙСНОСТИ.
По-людському — це мудрість: точно зміряй потреби, точно визначи, де і як маєш починати, які сили маєш вживати.
По-християнському — це оминати оману: якщо ти приглянешся до дійсности у світлі віри, Бог тебе освітить і, через конкретне життя, закличе тебе до дії.
— Піддатись дійсності у вірі — це піддатись самому Богові.
—■ Ти не можеш діяти по-здоровому й по-християнськи, якщо ти не оглянув і не осудив дійсности у вірі.
—■ Діяльність має бути для тебе виконанням плану Божого, збагнувши його як слід і вірно, з його боку, не з твого.
—■ Ти хочеш мати добрі успіхи:
—■ Ти сердишся за незначні результати твоєї праці;
—■ Ти терпиш, бачачи скільки то праці треба виконати;
—■ Ти чуєш заклик і благання твого середовища та цілого людства...

Якщо ти хочеш, щоб твоє життя мало вдосталь найкращих результатів, заміни твою обмежену волю необмеженою Божою волею: Бог заступить твої кволі зусилля своєю безмежною всемогутністю.
— Бог малими, незначними речами робить великі речі.
Це ти, що обмежуєш твої можливості й успіхи, бо віриш у твою всемогутність.
— Якщо ти зникнеш, зможе появитись Ісус Христос і через тебе виконати задум Бога Отця.

Мішель Куаст
Шлях до успіху.
Видавництво оо.василіян
Рим, Італія, 1974 р.



Категорія: Чоловік в подружжі, Жінка в подружжі, Поради священника

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: