Домашня Церква » Життя в Ісусі Христі » Святе Письмо » КЕДР ЛІВАНСЬКИЙ / Кедр, кукіль та інші РОСЛИНИ БІБЛІЇ.

 

КЕДР ЛІВАНСЬКИЙ / Кедр, кукіль та інші РОСЛИНИ БІБЛІЇ.

Автор: molv від 4-08-2019, 13:51, переглянули: 55

«Праведник квітнутиме, немов пальма; він виженеться вгору, мов кедр ліванський.» (Пс. 92.13) «Хваліте Господа - садовина й усі кедри.» (Пс. 148.9)
Ліванський кедр, порівняно з породами, які ростуть в Ізраїлі, - дерево ставне, величне, тому й служило воно порівнянням для опису краси (П. п. 5.15; Сир. 24.13; Єз. 27.5), слави (Сир. 50.12; Єз. 31.3; Єз. 31.8; Ам. 2.9) та потуги (Йов 40.17; Пс. 29.5). Однак богонатхненні автори Святого Письма не раз згадували його, розповідаючи також про людську зарозумілість (2 Цар. 14.9; 19.23; 2 Хр. 25.18; Іс. 37.24), марнославство (Пс. 37.35; Іс. 9.9; Єр. 22.15; Соф. 2.14) та ідолопоклонство (Іс. 44.14), а також описуючи чи провіщаючи кару Божу (Іс. 2.13; Єр. 22.7; 22.23; Зах. 11.1; 11.2). Зустрічається кедр і в повчальних притчах (Суд. 9.15; Єз. 17.3-23). Звучить це слово і в благанні ізраїльського народу до Господа про допомогу (Пс. 80.11), і в описах ласки й благодаті, якою Бог благословляє свій народ (Чис. 24.6; Пс. 104.16; Іс. 14.8; 41.19; 44.14).
КЕДР ЛІВАНСЬКИЙ / Кедр, кукіль та інші РОСЛИНИ БІБЛІЇ. Лівнський кедр. До найстарших і найвеличніших дерев на Землі належить він. Вік його може сягати понад 1000 років. Колись ці дивовижні дерева суцільним лісом вкривали весь гірський хребет Ліван, який простягається паралельно до середземноморського узбережжя. У Стародавній Месопотамській міфології кедрові ліси гірського Лівану, як свідчить 4000-літній епос, вважалися царством богів. Фінікійці іменували ліванський кедр королевою рослинного світу. Вони будували з нього кораблі, на яких плавали по Середземному морю і стали чи не першою морською торговельною державою світу. У Месопотамії одна з найдавніших згадок про кедр сягає часів правління Саргона Аккада (прибл. 2334-2279р. до Р. Х.). До Єгипту кедр був завезений за часів царя 4-ої династії Снеферу (2613-2589 рр. до р. Х.), про що зазначено на так званому Палермському камені. Це чорна базальтова плита, яка з 1877 перебуває в музеї Італійського міста Палермо і на якій є написи, що розповідають про кількасотлітній (починаючи з кін. 4-го тисячоліття до Різдва Христового) період історії Стародавнього Єгипту. У Єгипет кедрову деревину імпортували з Фінікії і використовували її для побудови храмів, кораблів і саркофагів. Кедрову смолу застосовували при муміфікації небіжчиків.
Асирійці, вавілоняни, греки, римляни та перси ще з античних часів будували з ліванського кедра будинки та храми, бо ж кедрові стовбури прямі й високі, а деревина їх стійка, витривала, ароматна й дуже довговічна.
Саме таку цінну кедрову деревину прислав з послами тирський цар Хірам до ізраїльського царя Давида (2 Сам. 5.11; 1 Хр. 14.1; 1 Хр. 22.4). То ж збудував цар Давид собі палац із кедрини (2 Сам. 7.2). І хоча Господь, який перебував у кивоті завіту, не впоминався про розкішніше житло для себе (2 Сам. 7.7; 1 Хр. 17.6), однак заповзявся цар Давид збудувати з кедру також храм господній (1 Хр. 17.1). Та не йому, а його синові Соломонові, який «…знав говорити про дерева, від кедра на Ливані та й до іссопу, що виростає з муру» (1 Цар. 5.13), судилося збудувати Господеві храм. То ж послав Соломон послів до царя Тирського і просив, «щоб нарубали … кедрини на Ливані» (1 Цар. 5.20; 2 Хр. 2.2; 2.7). І «відступив Хірам Соломонові кедрини та кипарису скільки той забажав» (1 Цар. 5.24; 1 Цар. 9.11), обіцявши: «зроблю все, чого бажаєш із кедриною та кипарисом. Слуги мої провадитимуть їх з Ливану до моря, і я повелю плотами гнати їх морем до місця, що мені вкажеш; там повелю їх розібрати, і ти забереш собі…» ( 1 Цар. 5.22-23; Ез. 3.7). Тим же шляхом значно пізніше, за правління перського царя Кира, транспортували з Лівану кедри вже для відбудови зруйнованої святині (Ез. 3.7). А «Соломон давав же Хірамові 20 000 корців пшениці на харчування його двору і 20 мір оливи з битих маслин. Стільки давав Соломон Хірамові щороку» (1 Цар. 5. 25). То ж за царя Соломона стало в Ізраїлі «кедрове дерево таке численне, як сикомори» (1 Цар. 10.27; 2 Хр. 1.15; 9.27). І збудував цар Соломон Господеві храм, і «вкрив його кедровими балками й дошками» (1 Цар. 6.9), зв'язав прибудову «з храмом кедровим деревом»(1 Цар. 6.10), «облицював стіни храму зсередини кедровими дошками»(1 Цар. 6.15). «Облицював також кедровими дошками задню частину храму»(1 Цар. 6.16). «Все з кедрини, каміння не було видко»(1 Цар. 6.18). А що кедр легко обробляти, то «кедрина в середині храму була оздоблена вирізьбленими плодами й квітами» (1 Цар. 6.18). І «зробив кедровий жертовник» (1 Цар. 6.20). «І обвів внутрішній двір стіною з трьох покладів тесаного каміння та одного покладу кедрових дощок» (1 Цар. 6.36). А потім збудував ще й палац собі з «ливанського лісу, 100 ліктів завдовжки, 50 ліктів завширшки і 30 ліктів заввишки, на 3 рядах кедрових стовпів, а на стовпах були кедрові балки» (1 Цар. 7.2), і вкрив кедровиною і його, і збудовану обабіч судову світлицю (1 Цар. 7.3; 7.7). А на довершення – спорудив ще й кедровий дім для дочки (1 Цар. 7.11; 7.12).
Кедр, як деревина для побудови дому та його елементів у прямому (П. п. 1.17; Іс. 22.8; Єр. 22.14; Соф. 2.14) та переносному (П. п. 8.9) значеннях згадується у Біблії не раз. У Греції ліванським кедром був вивершений найстарший у світі театр, збудований у Афінах на пагорбі Акрополіс. Довгі й міцні кедрові стовбури чудово підходили для виготовлення конструкції його покрівлі.
Та не лише як будівельний матеріал був знаний кедр у давнину. В Ізраїлі кора ліванського кедра служила для лікування лепри (прокази), а також як антисептик при обрізанні. Кедрове дерево використовували і в обрядах очищення (Лев.14.4; 14.6; 14.49; 14.51; 14.52), а також приносили як жертву за гріх (Чис.19.6).
Часи змінились, однак ще й досі росте кедр ліванський у Лівані, на північному заході Сирії, а також у південній та центральній Туреччині. Однак це вже не суцільний лісовий масив, а лиш окремі, розділені між собою місцезростання. У Лівані кедрові ліси зустрічаються вздовж гірського хребта Ліван, який тягнеться через цілу країну з півночі на південь. Їх сумарна площа, яка в древні часи становила 500000га, тепер заледве більша, ніж 2000 га. Кедрові дерева надзвичайно кремезні й конкурентоздатні, то ж у Лівані вони утворюють переважно чисто кедрові ліси. Окремі популяції кедра є також в утвореному вапняками й пісковиками гірському пасмі Антиліван, яке розташоване на межі між Ліваном і Сирією. Сирійський ареал поширення кедру ліванського оцінюється приблизно в 1000 га. Розташовані ці ліси на північному заході в гірському масиві Ан-Нусарія, на заході в горах Антиліван та на півдні країни в діапазоні висот 1.100 та 1.300 м над рівнем моря. Найобширніші – до 100.000га – масиви зростання кедру ліванського зосереджені в Туреччині, в Анталії. Вони розміщені на висотах від 700 до 1400 м над рівнем моря і простягаються від Фетхіє на заході до Кахраманмарашу на сході, із західною та середньою частиною Таварських гір включно. Ізольований деревостан кедра є також недалеко від Чорного моря, в провінції Токат. Разом із багатьма малими, розсіяними по цілій країні острівцями, загальна площа зростання кедру ліванського в Туреччині становить приблизно 600000га. Однак це не виключно кедрові, але також змішані ліси із волосяною ялицею (Abies cilicica Carr.), європейською чорною сосною (Pinus nigra Arn.) і декількома різновидами ялівцю (Juniperus).
Кедрові дерева добре переносять як 35-градусні зимові морози, так і 30-градусну літню спеку. Вони надзвичайно посухостійкі, однак віддають перевагу кліматичним умовам з кількістю опадів між 590 та 1300 мм на рік, бажано рівномірно розподілених на протязі року. У посушливі періоди ріст дерев призупиняється, але в наступні роки, з настанням сприятливих умов, він знову відновлюється. Кедри чудово ростуть на сонячних, захищених від вітру місцинах південних і західних схилів. Кращими є сухі, добре проникні вапнякові ґрунти з високим вмістом азоту та pH 6,5 - 7,8, але можуть бути також скелясті, кам’янисті, бідні ґрунти. Важкі, болотисті ґрунти для кедра непридатні.
Ліванський кедр (Cedrus libani A. Rich.) — вічнозелене хвойне дерево родини соснових (Pinaceae), яке постійно виділяє ароматну смолу. На ньому утворюється два види пагонів: довгі, які формують каркас дерева, та вкорочені, на яких розміщена більшість хвої та шишки. Довгі гілки молодого дерева спрямовані вертикально вгору, тому обрис його подібний до піраміди. З віком спірально розміщені гілки поступово опускаються і положення їх стає чимраз горизонтальнішим, утворюючи дуже густу, найчастіше безформну крону з плоским верхом. Росте ліванський кедр відносно повільно: на 10-му році життя висота його заледве 3,0 м. З віком приріст стає інтенсивнішим, сягаючи максимуму в 20 - 50 річних дерев. Завдяки тривалому розростанню в товщину старі кедрові дерева часто утворюють міцні стовбури, діаметр яких біля 2-х метрів, а в окремих екземплярів може сягати майже 5м. У кедрів, які ростуть поодиноко, стовбури дуже галузисті й викривлені. В густих лісах кедрові стовбури прямі й без бічних гілок, тому дуже придатні для деревообробної промисловості. За сприятливого місцезростання висота кількасотлітніх кедрів сягає 30, а окремих екземплярів - навіть до 35 метрів. За несприятливих умов дерева залишаються значно нижчими.
Кора молодих кедрів сіро-зелена, гладка, тонка, а старих дерев - сіра, темно-сіра з довгими поздовжніми тріщинами. Товщина старої кори приблизно 2,5 см, але може сягати навіть 19% від поперечного перерізу стовбура. Вона чудово захищає дерево від впливу погодних умов і зовнішнього середовища (наприклад, пошкодження ведмедями).
Кедрова хвоя жорстка, довжиною 1,5 – 3,5 см і товщино біля 1 мм. Забарвлення її від темно- до сизо-зеленого. На довгих пагонах хвоя росте поодиноко, а на коротких – пучками по 15-45 голок. Переріз хвоїнок ромбовидний. Продихи розміщені на всіх чотирьох гранях. По краю проходить два смолянистих канали. Тривалість життя хвої на дереві - від 3-х до 6-ти років.
Розмножується кедр виключно генеративно, тобто насінням. Здатність утворювати репродуктивні органи (квіти і насіння) появляється в нього аж у віці 25-30 років. Дерева кедру ліванського однодомні й роздільностатеві: на одному дереві формуються чоловічі та жіночі шишки. Чоловічі шишки ростуть поодиноко на верхівках 4-5-річних коротких пагонів. Їх можна помітити вже в червні. У серпні на них зацвітають непоказні жовтуваті квіти, тому ці 3-5 сантиметрові шишки стають жовтими.
КЕДР ЛІВАНСЬКИЙ / Кедр, кукіль та інші РОСЛИНИ БІБЛІЇ.
Маленькі, приблизно 8-міліметрові жіночі шишки з малопомітними голубо-сірими квітами появляються аж у вересні. Ростуть вони вертикально вгору на кінцях коротких пагонів. Дрібні й тонкі насінні луски залишаються відкритими для пилку на протязі одного-двох місяців. Після запилення у вересні-жовтні жіночі шишки потребують ще 12 місяців, щоби дозріти. В кінці травня наступного року вони лише 2-3 сантиметрові, й аж у листопаді досягають висоти 7 – 11 см і ширини 4 – 6 см. На той час шишки стають смолянистими й коричнюватими або сіро-коричнюватими. Форма їх нагадує неправильну бочку з плоским, запалим верхом, однак можуть бути й конусо-, циліндрично- або обернено-яйцевидними. На лусках, середина яких забарвлена в зеленаво-фіолетовий колір, помітна тонка темно-червона смужка. Плід – крилатка із жовто-коричневим, блискучим, трикутним крилом, довжина кожної із сторін якого в межах 2 – 2,5 см. На одній із його вершин видніється, немов дзьоб, видовжено-трикутна, дещо сплюснена насінина, довжиною 12-18 мм, шириною біля 5,5 мм і товщиною 2,8 мм. Маса тисячі насінин – 83 г. Вони не їстівні. Взимку шишки розпадаються, розсіваючи крилате насіння, а на дереві залишається їх центральний стрижень.
Деревина кедра дуже популярна, бо її легко обробляти й полірувати, вона добре вбирає фарбу і лак, а при сушінні не коробиться. Водночас – міцна, жорстка й дивовижно стійка супроти зовнішніх впливів. Довговічність кедру ліванського можна порівняти з тіковим деревом (Tectona grandis L.), яке зростає в мусонових лісах Південної та Південно-східної Азії, та із добре нам знайомою білою акацією (Robinia pseudoacacia L.). Серцевина свіжорозрізаного кедра дуже ароматна і її жовтаво-червонясто-коричневе забарвлення сильно відрізняється від відносно широкої, від блідо-жовтої до блідо-червоної заболоні. Річні кільця широкі; природні смоляні канали майже відсутні, лише іноді зустрічаються травматичні смоляні канали. Питома вага деревини при вологості 15% становить 0,565г/см?. Використовують кедр для виготовлення будівельних конструкцій, корабельних щогл, меблів і дрібних столярних виробів. Із тієї невеликої кількості деревини кедру ліванського, яка тепер потрапляє на ринки Європи, виготовляють переважно шпон.
До 1935 року в Туреччині з кедрів добували терпентин (скипидар) - рідку суміш терпенів і терпеноїдів, яку шляхом дистиляції отримують із смоли хвойних дерев. Кедрина дуже придатна й для виготовлення целюлози, видобування «кедрової олії» для парфумерії, а також імерсійної олії, яка використовується у мікроскопії. Використовували кедр і в народній медицині: при захворюваннях шкіри та для обробки ран. Кусочки кедру прикладали для тамування зубного болю. Існує також повір’я, що кедрова тирса відлякує змій.
Таке широке застосування кедру ліванського стало причиною масового вирубування його лісів на протязі вже не одної тисячі років. Ще в античності інтенсивне використання кедра зайшло так далеко, що від первісних запасів не залишалось навіть восьмої частини. У другому столітті по Різдві Христовім римський імператор Адріан намагався захистити ці унікальні ліси за допомогою межових знаків, висічених в скелях. Тепер виявлено понад 200 таких знаків, що дало можливість обчислити приблизний обсяг лісу в ті часи. У 1876 році королева Великобританії Вікторія розпорядилась звести захисну стіну навколо 102 гектарів лісу, щоби вберегти молоді дерева від кіз, однак вирубка лісу тривала. Османи брали кедрову деревину також і на паливо для паровозів, бо завдяки вмісту в ній олій вона згоряла значно краще, ніж традиційний в ті часи дуб. Служив кедр і дровами при випалюванні вапна. Населення використовувало деревину як паливо, розчищаючи від лісів площу під сільськогосподарські угіддя. Варварське вирубування кедрових лісів, яке розпочались ще у фінікійські часи, тривало аж до 20 століття. У 1935 році Туреччина прийняла закон про охорону лісів, за яким подальше вирубування стало строго врегульованим і регламентованим. Завдяки цьому збереглись і кедрові ліси, площа яких в Туреччині тепер значно більша, ніж деінде.
На час прийняття турецького лісоохоронного закону Ліван ще був під протекторатом Франції. У другій світовій війні британські війська інтенсивно вирубували ліванські кедри на шпали для будівництва залізниці між Тріполі та Хайфою. Щойно в 1996 році у Лівані прийнято закон про охорону лісів. На той час збереглися лише окремі відірвані одне від одного реліктові місцезростання кедра ліванського, загальна площа яких не перевищувала 8% всієї території країни, а кількість старих дерев обчислювалась лише кількома сотнями екземплярів. Тепер у Лівані діє програма Cedars Forever із збереження та відновлення кедрових лісів. За її даними в країні налічується 18 ареалів зростання кедра ліванського. У 1996 році створено найбільший у Лівані природний кедровий заповідник Аль-Шуф (Al-Shouf Cedar), який простягається від Дахр-ель-Байдар (Dahr Al-Baidar) на півночі до гори Ніха (Niha) на півдні, який охоплює шість найгустіших деревостанів кедра ліванського з двома острівцями старезних дерев біля населених пунктів Barouk та Maaser Ech-Chouf включно. Тут росте майже 25% всіх збережених у Лівані кедрів. Особливістю лісів заповідника є їх здатність відроджуватися самостійно, без будь-якого втручання людини.

КЕДР ЛІВАНСЬКИЙ / Кедр, кукіль та інші РОСЛИНИ БІБЛІЇ. Ще один із найгарніших кедрових резерватів розташований за 8 км від міста Бішарі й називається Кедри Божі (Cedars of God, Bcharre). За легендою тут ріс захищений шумерським богом Енлілем кедровий ліс, який охороняли напівбоги. Та 4700 років тому, після перемоги людей в битві з напівбогами, ліс на горі повністю зник. Історія також розповідає, що король шумерів Ґілґамеш (2800 – 2500 р. до Р.Х. ) використовував кедрове дерево для будівництва свого міста. У заповіднику росте 375 окремих кедрових дерев, які вважаються найстаршими в Лівані. Кажуть, що двом із них за 3000 років, а десятьом – понад 1000 років. Вони сягають висоти 35 метрів, а окружність їх стовбурів - від 12 до 14 метрів. Майже тисячу молодих саджанців висаджено тут в останні десятиліття, але мине ще не один десяток років, перш ніж ці дерева зацвітуть. Заповідник кедри Божі розташований біля долини Кадіша (Kadisha Valley), що арамейською означає «свята». Долиною протікає однойменна річка, а оточують її круті, скелясті вапнякові гори, в яких багато важкодоступних печер. Особлива долина Кадіша ще й тим, що вже з перших століть християнства служила вона притулком для самітників. Потім заселяли її християнські спільноти: якобіти, мельхіти, несторіанці, вірмени, ефіопи, та найбільше було маронітів. 8 мумій маронітів знайшли спелеологи. Стіни окремих печер вкриті фресками. У 1610 році тут була перша на Близькому Сході друкарня. Дотепер на скелях гір, іноді в майже недоступному місці, розташовані численні діючі монастирі, багато з яких дуже старі. То ж не дивно, що у 1998 році долина Кадіша, як одне з найважливіших ранньохристиянських чернечих поселень у світі, була занесена до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Кедрові ліси Лівану настільки мальовничі, що за мирних часів у них регулярно проводили відпустку шейхи найбагатших близькосхідних країн. Кедр ліванський є також улюбленим деревом у помірній зоні, де часто служить окрасою ботанічних садів і парків. У Великобританії, Німеччині та інших країнах можна побачити дуже великі старі кедрові дерева, обвід стовбура яких сягає іноді 5м і більше.
Ольга Залецька

Змінив: Мирон Шкробут




Категорія: Святе Письмо, Цікаво

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: