Урок молитви

Урок молитви

Молитва має бути радістю кожного християнина, тому що настане такий час, коли ти матимеш велику честь підтримувати довірливі стосунки з Царем царів. Якщо тут, на землі, стосунки з добрими людьми роблять нас кращими, то уявімо, яка благодать панує в душах тих людей, які мають постійний зв’язок з Богом. Тому святі отці кажуть, що ніщо не збільшує нашу доброчесність так сильно, як часта молитва.
Крім того, молитва є ключем від неба, який відчиняє всі його скарбниці – спускає золотий ланцюг з неба до землі, по якому ми можемо отримати милосердя та дари.

Зрештою душа людини може так довго зберігати духовне життя, наскільки наше тіло може залишатися без їжі. Християнин, який не молиться уже перебуває в великому гріху, або ось-ось упаде в нього.
Молитва, як каже один святий Отець Церкви є повітря душі. “Так як тіло підтримує життя душі, так душа отримує своє духовне життя від молитви, і так, як тіло не може жити без душі, так само душа без молитви майже мертва”. Людина, яка не має радості від молитви або молиться недбало, або взагалі не молиться, мусить рано чи пізно впасти в гріх, оскільки вона не зазнає Милосердя Божого, без якого вона ніколи не зможе оберегти себе від гріха. “Бог хоче -каже святий Августин – повідомити нам про своє милосердя, але він повідомляє про нього лише тим, хто його просить про це”. Всевишній запевняє нас у цьому, кажучи: “Моліться і будете вислухані”. Хто не молиться, той нічого не може почути. Правдою є те, що пише святий Августин: “Ніколи не навчиться жити побожно той, хто не вміє добре молитися”. Тому не досить просто молитися, а потрібно молитися добре. Молитва – це більше справа серця, ніж губ, вона мусить іти від серця. Не молися просто губами, а від усього серця свідомо і правдиво! О, християнине, почни молитися щиро і тоді ти пізнаєш, яка приємна молитва та навчишся правильно жити.
Молися зі сокрушеним серцем, а це значить з серцем, у якому немає більше схильності до гріха, оскільки гріх є муром між тобою та Богом і не дає дійти твоїй молитві до Божого трону. “Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його. А хто правду чинить – іде до світла, щоб виявились діла його, – сподіяні бо вони у Бозі”.
Молися зі смиренним серцем, а це значить, що ми повинні визнати, що нам завжди потрібна допомога Всевишнього. “Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать”. Чим більше ти стаєш гордовитим, тим більше Бог віддаляється від тебе, якщо ти смиренний, то Бог милостиво опускається до тебе, хоча Він знаходиться дуже високо над тобою.
Молися з благовійним серцем. Звичайні слова, про які серце навіть і не знає, уже не говорячи про те, що нічого не відчуває – це не молитва, а чванливе відбування повинності. Ще у Стародавньому Завіті Бог скаржиться на юдеїв: “Цей народ устами тільки зближається до мене й губами тільки мене шанує, а серце своє віддалив від мене”. Тому ретельно уникай всякого добровільного відволікання.
Молися з довірливим серцем. Просити Бога з недовірою – означає не молитися, а грішити проти Бога, оскільки в тебе є сумніви у Його безконечній доброті та всесиллі і ти не віриш словам Спасителя: “Якщо б у вас була віра величиною з гірчичне зернятко, то ви могли би зрушити гори”. Як тільки знедолена людина починала шукати захисту у Божественного Спасителя, то Ісус першим словом запитував: “Ти віриш?” і коли він зцілював хворого, то любив казати: “Іди, віра твоя спасла тебе”. Отже, потрібно сильно вірити і не сумніватися, оскільки той, хто сумнівається, втрачає надію отримати ласку від Бога.
Молися в імені Ісуса: “Все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите”. Молитися в імені Ісуса Христа – це мати довір’я до Бога і вірити, що Він почує всі наші прохання не тому, що ми достойні бути почутими, а тому що Його Єдинородний Син своїм стражданням здобув для нас цю безмежно цінну заслугу – бути почутим.
Молися, нарешті наполегливо. Ісус Христос спочатку удава, що не чує прохання ханаанської жінки. Проте жінка не переставала просити і почула незабаром слова утіхи: “Іди, твоя дочка здорова!” Тому, християнине, не припиняй молитися, не падай у відчай, а проси Бога другий раз, третій раз про те саме, якщо Він за першим разом тебе не почув.
Блаженна та людина, яка молиться з душевним піднесенням, бо вона щаслива, вона більше не належить цьому світові, вона – як ангел Божий. Щиросердечна молитва – найшляхетніша у світі. Благоговійно молитися, по християнськи працювати і страждати із любові до Бога – є справжньою службою Всевишньому. Тоді з неба обов’язково сходить Ангел, щоб принести нам незліченні ласки, яких ми заслуговуємо, і ти людино, маєш ангельську душу, якщо вмієш збагнути всі чудеса любові, якими Всевишній впливає на наші душі для їх зцілення.
Молися і працюй – і Бог завжди тобі допоможе!. Будь терпеливим і не вагайся! Хто вірить у Бога, той стоїть на твердому грунтіі все, щоб не було, він переживе за допомогою молитви.

Навчися починати свій день по християнськи.

Твоя перша думка вранці має бути про Бога, “Душа моя до тебе лине, мене підтримує Твоя десниця” (Пс. 62)
Ознаменуй себе святим хрестом в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа і говори благоговійно: Ісусе, Маріє, Йосифе, вам я віддаю своє серце і душу! Хай буде благословенним Ісус Христос на віки вічні. Амінь.
Перебори свою лінивість і ніколи на ніжся довго в ліжку. Якщо все таки тобі важко вставати, то подумай про стражденні душі в чистилищі і віддай їм заслугу в поборенні твого небажання вставати. Іншим разом скажи: “Це Бог кличе мене з ліжка”. Одягайся швидко і стань на коліна для ранішньої молитви. Ніколи не пропускай її. Якщо ти не можеш довго молитися, то молися хоч трохи, тому що:
1. Цей світанок подарував тобі Господь Бог з Милосердя Свого, бо Він любить тебе.
2. Добра ранішня молитва отримує у відповідь благословення з неба на цілий день. Бог та його святі, до яких ти звернувся від щирого серця з самого ранку пам’ятатимуть про тебе протягом усього дня. Розпочати щоденну працю без молитви – означає розпочати її без благословення , а благословення Боже дається лише тим, хто його про це просить.
3. Ти мусиш щоденно сперечатися з ворогами твоєї душі. Здійснюй добру ранішню молитву і матимеш сильну зброю проти них у своїх руках: опіка Бога та святої Матері чуватимуть над тобою протягом всього дня.
4. Пам’ятай, що кожен подарований тобі день – це велика милість, тому, що Бог дає тобі цим самим можливість збільшити свою доброчесність та заслуги перед вічністю. Тому на пам’ять повинно спадати слова Всевишнього: “Поки дня маємо виконувати діла того, хто послав мене, бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти.”
Отже, з Богом починай день, з Богом його завершуй і твоє життя матиме вартість та сенс.

(зі старих молитовників та записів)