НАПРО ТЕХНОЛОГІЯ: ЩО ЦЕ?

Автор: zhorodenchuk від 16-11-2012, 03:54, переглянули: 3185

Якщо сказати, що існують методи лікування неплідності, які є альтернативою заплідненню «в пробірці» і які настільки ж, якщо не більш ефективні, ніж штучне запліднення, то, мабуть, багато хто просто не повірить цьому.
Все ж таке лікування існує. Це НаПроТехнологія або НаПро (англ. NaProTechnologies, NPT). Термін НаПроТехнологія зареєстрований Інститутом із вивчення репродукції людини імені Папи Павла VI в Бюро із реєстрації патентів і торгових марок США.Назва походить від двох англійських слів: Natural — природний, та Procreation — прокреація чи відтворення роду, отже, це методи, які спираються на підтримку і корекцію природних процесів в організмі чоловіка і жінки, спрямованих на зачаття і виношування дитини. Зачаття дитини тут відбувається лише у природний спосіб.
Трохи з історії
Початок цього унікального феномену у медичній науці і практиці тісно пов’язаний з історією Католицької Церкви. Наприкінці 1960-х років у всьому світі загострилася дискусія щодо моральної допустимості методів штучного регулювання народжуваності, аборту тощо. Суперечливі погляди щодо цього висловлювалися навіть серед духовенства. Зрештою, край дискусіям поклад Другий Ватиканський Собор та пізніше енцикліка Humanae Vitae, де однозначно і безальтернативно підкреслено, що аборт, контрацепція та подібні речі морально недопустимі і суперечать нормам християнського життя. «Питання передавання людського життя … слід розглядати не лише з біологічної, психологічної, демографічної чи соціальної точки зору; потрібно радше розглядати людину в цілому, завдання, до якого вона є покликана; не лише її природне і земне існування, але й надприродне і вічне» (HV, 7). Саме тому недопустимим є аборт у будь-якій формі, а також «будь-яка дія чи то до подружнього акту, чи під час нього, чи в процесі розвитку його природних наслідків, яка була б спрямована на запобігання дітородженню як ціль, чи як засіб» (HV,14).
Крім того, в енцікліці висловлено заклик до науковців, «які можуть багато посприяти благу подружжя і сім’ї та спокійному сумлінню, якщо вони шляхом спільної наукової праці намагатимуться вияснити передумови для морально бездоганного регулювання народжень… передовсім слід бажати, щоб медицина забезпечила регулювання народжуваності, засноване на дотриманні природних ритмів, точними даними. Тоді науковці … доведуть, що є так, як вчить Церква, а саме: що «не може існувати протиріччя між Божими законами стосовно передавання життя і тим, що служить справжній подружній любові»» (HV, 24).
«Коли я прочитав ці заклики Humanae Vitae, я відчув, що Церква говорить безпосередньо до мене, хоч і усвідомлював, що це було звернення до всіх нас, ― згадує д-р Томас Гілджерс, тепер засновник і директор Інституту імені Папи Павла VI із вивчення репродукції людини, а тоді всього лише студент старших курсів медичного університету. ― Багато хто вважав, що те, до чого закликає Церква, неможливе з точки зору науки. Пам’ятаю, як якось у розмові з колегами я тоді в дуже особливий спосіб сказав (мабуть, це було більше моє бажання, ніж конкретні плани), що знайду відповідь у найближчі 5 років(1).» Як це можна було б здійснити, він на той час ще не знав.
Це було у 1968 році, а в 1972 році д-р Гілджерс, який був на той час резидентом в клініці Мейо, познайомився з Джоном Біллінгсом, який провадив дослідження менструального циклу з різних перспектив. Через три роки д-р Гілджерс разом з дружиною Сюзен вирушили в Австралію до подружжя Біллінгсів, щоб вивчити все, що на той час було відомо про згадану систему, і привезли ці знання у США, а незабаром створили наукову групу для незалежного вивчення методу Біллінгса. В результаті цих досліджень було розроблено стандартизацію спостережень за слизом шийки матки і систему, яка носить назву крейгтонський метод (Creigton Model FertilityCare™ System).
Д-р Гілджерс згадує, як у серпні 1978 року, на Преображення, у день смерті папи Павла VI, повертаючись увечері з храму, вони з дружиною вирішили «створити постійний пам’ятник Папі Павлу VI, його енцикліці Humanae Vitae та заклику до науковців, лікарів та інших професійних медиків. Ми вирішили назвати його Інститут імені Папи Павла VI із вивчення репродукції людини (2)». Через 7 років такий інститут було створено у Небрасці, США. Робота в ньому була присвячена дослідженню репродукції людини, проте усі питання у цій сфері тут намагалися задавати винятково з християнської перспективи.
На той час контрацепція, стерилізація, аборт і штучні репродуктивні технології зайняли панівне місце в акушерстві та гінекології. Вважали, що неможливо навіть працювати за цією спеціальністю, не вдаючись до названих практик. Якщо стосовно аборту ще знаходилася група медиків, які висловлювали своє заперечення, то контрацепція, стерилізація та штучні репродуктивні технології вважалися чимось цілком звичайним і неуникним. Все ж дослідження, які базувалися на застосуванні спостереження за індивідуальним циклом жінки на основі Creigton Model FertilityCare™ System засвідчували, що така думка неправильна і згадані проблеми можна вирішити альтернативним способом, який цілком узгоджується з християнськими нормами життя.
У 1991 році вийшла невелика книжка Д-ра Гілджерса «Застосування природного планування сім’ї в медицині» (Medical Application of Natural Family Planning). Підзаголовок її звучав як «Настанови для лікаря з НаПроТехнологій». У своїй сутності це було народження нової науки, предмет якої — опіка над здоров’ям жінки. Ця книжка швидко завоювала визнання серед медиків, і все більше лікарів та інших представників медичного персоналу проходили вишкіл у згаданому напрямку, отримуючи змогу працювати професійно таким чином, щоб не наражатися на конфлікт із власним сумлінням.
Наприкінці 1990-х років НаПроТехнології почали розвиватися в Європі. Першим запровадив таку практику д-р Філ Бойл з Ірландії, який тепер керівником НаПро центру великої приватної клініки в місті Голуей, Ірландія. З часом з’явилися лікарі з інших європейських країн (Англії, Франції, Німеччини, Голландії, Словаччини тощо), які почали практику в цьому ж напрямку. За останні роки ці технології почали розвиватися в Польщі, з 2011 року їх практикують також лікарі з України.
Отже, що ж таке НаПро?
Це стандартизований підхід до лікування неплідності та інших розладів у дітородній системі, який передбачає сучасне медикаментозне та хірургічне лікування. Уся діагностика і лікування тут спираються на індивідуальні особливості циклу жінки, який сама жінка записує згідно із встановленою стандартизованою системою. НаПро дає змогу виявити і скоригувати розлади, які спричинюють неплідність, звичні викидні і передчасні пологи в тих випадках, коли при стандартному підході виявити такі порушення неможливо. Близько половини пацієнтів, які звертаються для застосування цього підходу, звичайно приходять з діагнозом «неплідність через нез’ясовану причину». У 2/3 таких жінок виявляють гормональні розлади, а у ¼ випадків ― розлади функції слизу шийки матки, який є принциповим чинником для виживання сперматозоїдів у статевих шляхах жінки. Як тільки ці розлади вдасться подолати, подружжя отримує шанс зачати дитину в природний спосіб. Контроль рівнів гормонів і при потребі гормональна підтримка виконуються упродовж усієї вагітності. Треба зауважити, що таке лікування дає змогу народити не одну, а найчастіше двох і більше дітей, якщо вік жінки на це дозволяє.
Усе обстеження, лікування та контроль здійснюється на основі самоспостережень жінки за проявами плідності у її циклі, а саме на основі стандартизованого спостереження і занотовування проявів слизу, який виділяється шийкою матки, згідно Creigton Model FertilityCare™ System. У такий спосіб вдається максимально пристосувати лікування до індивідуальних потреб організму жінки. Через занотовування ознак шийкового слизу подружні пари навчаються розуміти свій власний природний ритм плідності і долати проблему у тісній співпраці з лікарем. Таким чином, саме подружжя є експертами з питань своєї плідності, причому можуть застосовувати ці знання як з метою досягнення зачаття, так і його відкладання, зокрема, в тих випадках, коли воно тимчасово небажане у процесі лікування через медичні причини.
Винятковість НаПроТехнологій полягає також і в тому, що вони дають змогу подолати проблему звичних викиднів. Ще однієї сферою їх можливостей є рання діагностика та лікування різноманітних гінекологічних розладів: передменструального синдрому, рецидивуючих кіст яєчників, маткових кровотеч, а також післяпологової депресії. Вони дають змогу детально визначити дату зачаття дитини, що дуже важливо для планування обстежень під час вагітності і передбачення дати пологів.
Ситуаціями, коли неможливо застосувати НаПро, є відсутність обох маткових труб або їх непрохідність, яка не піддається хірургічній корекції, інші тяжкі унатомічні ушкодження статевих органів жінки, а також азооспермія у чоловіка.
Треба зауважити, що таке лікування не дає швидких результатів. Перш за все тому, що практика НаПроТехнологій вимагає навчання жінки спостерігати за своїм циклом. На це звичайно йде 2-3 місяці. Починаючи з третього циклу, розпочинається детальне обстеження, на що йде ще 2-3 місяці. Далі приблизно 3 цикли для корекції проблеми, після чого починається підрахунок циклів, у яких подружжя намагається досягнути вагітності; таких циклів може бути від 6 до 12 і навіть більше. Загалом, від першого звернення до лікаря до досягнення вагітності минає приблизно рік; інколи зачати дитину вдається швидше, а в деяких випадках ― пізніше, ніж за 12 циклів.
Яка ж ефективність НаПроТехнологій?
25-річний досвід Інституту ім. Папи Павла VI засвідчує, що ефективність НаПро у лікуванні неплідності дуже висока і досягає 80%. Треба зауважити, що саме лише застосування методу спостереження за слизом з метою визначення оптимального періоду для зачаття дитини дає змогу подолати проблему у 20-40% подружжів(3) . Успіх тут у великій мірі залежить від доведення до досконалості техніки хірургічного лікування, які передбачають застосування новітніх матеріалів і засобів для запобігання зростам. З другого боку, успішність методу може суттєво відрізнятися в групах пацієнтів, які відрізняються за причино неплідності.
У 2008 році були опубліковані результати великого європейського дослідження(4) за участю 1100 подружніх пар, які вирішили подолати неплідність за допомогою НаПроТехнологій. Близько третини із них раніше вже застосовувала штучні репродуктивні технології, проте безуспішно. Загалом, більше половини пацієнтів, які завершили лікування, народили одну дитину або двох і більше дітей. У переважній більшості це були одноплодові вагітності (на відміну від штучних технологій, де частота багатоплідних вагітностей – двійні, трійні та вагітності ще вищого порядку - становить близько 20%). Ризик передчасних пологів, народження дитини з дуже низькою масою тіла та серйозних ускладнень вагітності був мінімальним. Крім того, частота багатоплідних вагітностей, при яких здебільшого й виникають згадані ускладнення, була дуже низькою і практично дорівнювала такій частоті при звичайних вагітностях, досягнутих природним шляхом. Подібно до даних, отриманих в інших дослідженнях іншими авторами, вагітність легше досягалася в жінок молодшого віку, проте успішних результатів вдалося досягнути також у жінок зрілого дітородного віку ― після 40 років, якщо до цього часу у них ще не настала стабільна менопауза.
Це дослідження засвідчує, що НаПро є безпечним і ефективним вибором для подружніх пар з неплідністю або невиношуванням вагітності, навіть якщо раніше вони безуспішно випробували інші способи, зокрема, запліднення «в пробірці». Сукупна частота успішних народжень у ньому становила 52,8%, що порівняльне з ефективністю штучного запліднення. Для порівняння, дані великого недавнього дослідження (2009 рік), виконаного у Бостонському центрі запліднення «в пробірці», засвідчують, що сукупна частка пацієнток, які народили живу дитину, пройшовши до 6 циклів штучного запліднення, становить 51% (5) . Треба тільки зауважити, що аналогічні результати при застосуванні НаПроТехнологій були досягнуті не в спеціалізованих центрах із складним технічним забезпеченням, а лікарями загальної практики, які працювали з пацієнтами у своїх скромних офісах.
Тепер триває велике багато центрове міжнародне дослідження з назвою iNest, яке дасть змогу детальніше вивчити ефективність НаПроТехнологій та порівняти її з ефективністю інших методів лікування неплідності.
Отже, і лікарі, і ті, що потребують лікування, отримають неабияку користь, ознайомившись з НаПроТехнологіями (наразі можна ознайомитися з сайтами www.naprotechnology.com, www.creightonmodel.com, www.popepauli.com, http://www.shamrockdesktop.com, http://www.leczenie-nieplodnosci.pl та інших). Треба також сподіватися, що знайдуться можливості, сили і кошти, які дали б змогу розвивати НаПроТехнології в Україні.

1. Hilgers TM, The Mediczl & Surgical Practice of NaProTechnology. Pope Paul Institute Press, 2004, 1243 p. P. xxvii.
2. Ibid., p. xxviii.
3. Ibid., p.103.
4. Joseph B. Stanford, Tracey A. Parnell, and Phil C. Boyle. Outcomes From Treatment of Infertility With Natural Procreative Technology in an Irish General Practice. The Journal of the American Board of Family Medicine 21 (5): 375-384 (2008). Див. також http://www.shamrockdesktop.com/iirrm/studypublished.htm.
5. Malizia BA, Hacker MR, Penzias AS. Cumulative live-birth rates after in vitro fertilization. N Engl J Med. 2009 Jan 15;360(3):236-43.



Категорія: Подружнє життя » Природно і надійно

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: