Рух Світло-Життя

Щире спілкування є необхідною умовою щасливого шлюбу.
Як ефективно спілкуватися в подружжі?
Як навчитися чути один одного?
Як будувати щасливі сімейні стосунки - про це розповідає практикуючий християнський психолог Юлія Атаман в передачі "Сімейний альбом" на радіо Дзвони

Що таке любов?
Що означає по-справжньому любити свого чоловіка чи дружину?
Чи це так, як вважаєте ви?

Кризи та труднощі є в житті кожного. Незалежно від соціального статусу та матеріального достатку. Коли ми загрузаємо в проблемах цілком... так, що не можемо знайти вихід самотужки, лише тоді шукаємо допомоги. До психолога звертається той, кому найважче... Хоча важко всім.

Пропрацювавши з психологом свою проблему (а часто і не одну), людина виходить з кризи. І якийсь час живе добре, рухаючись в напрямку розвитку, що вибрала для себе з допомогою психолога. Чому ж з часом люди звертаються по допомогу повторно. Невже психологія не працює?

Ви знаєте, чому потрібно встановлювати межі між професійним та особистим життям? Все просто — це сприяє внутрішній гармонії, зміцнює стосунки з рідними, дає сил для розвитку та досягнення успіху, необхідного для обох сфер.

Типовий робочий день більшості з нас триває не так вже і мало, а технології роблять його ще довшим. Навіть якщо ви уже повернулись додому, ваш телефон все ще може розриватись від дзвінків, а на пошту приходити листи від людей, які очікують негайної відповіді.

Навіщо нам потрібні консультації в психолога чи навіть психотерапія?

Як правило, до психолога чи психотерапевта звертаються люди, яким насправді важко. Ви скажете, що всім важко... Може й так. Життя - то складна штука (а з польскої "штука" - то мистецтво).

Але люди живуть так, як їм зручно, навіть якщо це і не виглядає гарно. Про зону комфорту вже всі чули. Життя в цій зоні можливо і не є легким, зате точно є передбачуваним і там точно є, так звана, "вторинна вигода". І там не потрібно змінюватись. А саме зміни є найбільш страшним та енергозатратним процесом для нашої особистості.

Так от. До психолога звертаються люди, яким вже настільки важко, що вони готові змінюватись. Бо вже більше так не можуть. Лише тоді ми готові до крайнього кроку - змінювати себе. А не очікувати, що це хтось має змінитись... першим...