Деякі люди виконують в одній годині працю, на яку іншим потрібно чотири години;
деякі розв'язують одну проблему, вирішують, долають перепони в кількох хвилинах, а інші про те саме вагаються кілька днів;
деякі викладають ясно якусь тему, пишуть змістовного листа, нав'язують тісні контакти в кількох хвилинах; іншим потрібно кілька годин на те, та ще й недосконало їм вийде;
деякі негайно входять у молитву-злуку з Богом, інші ж не можуть « скупчитись ». Це буває тому, що — між іншими причинами —• деякі люди вміють зосередитись так, що цілим своїм єством кидаються в завдання, що мають виконати в тім данім часі, а інші — це хронічно розсіяні, неспроможні зорганізувати і керувати своїми розбуялими снагами.
Людина тільки тоді доходить до успіхів, коли вміє зосередитись.
Тема страху – це дуже делікатна тема у житті кожної людини. Кажуть, що страх мають усі. Може саме тому, коли ми бачимо когось, хто є безстрашний, відразу називаємо його героєм. Бути героєм це для нас людей є річ поважна і досить таки шаноблива. Хто би з нас не хотів бути героєм?
Чому багато християн вірять у забобони?
Пробачити _ це означає відчувати, що перенесена образа більше не заподіює болю.
Дехто з нас ще з самого дитинства неначе сформований для розчарування. Звісно, в таких випадках ми знаходимо розчарування в надмірі. Життя стає п'єсою розбитих мрії і втрачених ілюзій. Наші герої неначе завжди розсипаються, виявляючи свої глиняні ноги. Усе, що може статися не так, — стається. Промандрувавши всіма випробовуваннями життя, ми виявляємо, що дорога закінчується безвихіддю.
