ФЕНОМЕН ПОНЯТТЯ «ПАТРІОТИЗМ»: СУТНІСТЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА

ФЕНОМЕН ПОНЯТТЯ «ПАТРІОТИЗМ»: СУТНІСТЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА
УДК
ШКРЕБТІЄНКО Л.П.
м.Київ

ФЕНОМЕН ПОНЯТТЯ «ПАТРІОТИЗМ»: СУТНІСТЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА

На сьогоднішній день проблема патріотизму є досить актуальною, оскільки вона стосується кожного громадянина і багато в чому пов’язана з політичною ситуацією в нашій і в багатьох інших країнах. Від почуття патріотизму залежить ставлення людини до найближчого оточення, мови, природи, звичаїв, до своєї країни загалом. Патріотизм є багатогранним та різностороннім явищем, що характеризується складним комплексом властивостей та характеристик і по різному проявляється на різних рівнях функціонування соціальної системи. Якщо розглядати на рівні окремої особистості патріотизм може бути розглянутий як один із компонентів її особистісної підструктури і віднесений до вищих почуттів та стійких особистісних цінностей, переконань, норм поведінки, критеріів оцінки соціальних явищ.
Феномен поняття «патріотизм» має комплексну та багатогранну структуру. Він є об’єктом вивчення низки суспільно-гуманітарних наук, а саме: історії, педагогіки, психологіі, соціології тощо. Дослідження у цих галузях дозволяють визначити проблему патріотизму в якості самостійного об’єкта дослідження, використовувати для опису даного феномена відповідний концептуально-термінологічний інструментарій і позначити його соціально-психологічну специфіку.
Патріотизм – це одна з базових складових національної самосвідомості народу, що виражається в почуттях любові, гордості і відданості своїй батьківщині, його історії, культури, традицій та побуту, в почутті морального обов’язку його захисту, а також у визнанні самобутності і самоцінності інших спільнот, в усвідомленні їх права на самобутність і існування без конфронтації один з одним.
Патріотизм визначають як почуття цінності і необхідності для життя кожної людини його включення у велику цілісну індивідуальність народу і, з іншого боку, інстинкт самозбереження народної індивідуальності та самобутності. Сенс і функція патріотизму – в об’єднанні держави та збереженні нації як цілісної єдності. Це та духовна сила, яка приводить в дію потенціали і засоби, що підтримують єдність народу: мову, національну культуру, почуття історичної традиції та спадкоємності, національні риси його релігії, цілісність і недоторканність території. Тому згасання патріотизму – найвірніший ознака кризи соціуму, а його штучне руйнування – шлях знищення народу.
Психологічний словник подає патріотизм як любов до батьківщини, до свого народу. Розрізняють також патріотизм планетарний – почуття любоі всіх змлян до своєї планти, почуття відповідальності за її долю, готовність до захисту її від усіх форм руйнування [4, С.128].
У педагогіці патріотизм характеризується як суспільний і моральний принцип, що характеризує ставлення людини до своєї держави, яке проявляється в її діях і називаються любов’ю до Батьківщини, а саме: прив’язаністю до найближчого оточення; піклуванням про інтереси країни та готовність заради них до самопожертви; шаною культурних, соціальних, економічних досягнень своєї держави; співчуттям до страждань народу; повагою до історичного минулого [2, С. 356].
У політології патріотизм – це соціально-історичне явище, яке у різні епохи має різнийсоціально-класовий зміст. У певних соціально-історичних умовах кожний клас виражає своє ставлення до Батьківщини через свої інтереси. В сучасних умовах розвитку суспільства формування патріотизму є частиною суспільної та національної свідомості та самосвідомості народу. Утвердження ідей патріотизму, гордості за свою суверенну державу, готовність стати на захист істинної демократії, інтересів свого народу – сьогодні одне з найголовніших завдань нової системи патріотичного виховання [3]. Багатогранність патріотизму представляє складний комплекс властивостей і характеристик, що по-різному проявляються на різних рівнях функціонування соціальної системи. На рівні окремої людини патріотизм може бути розглянуто як один з компонентів його особистісної підструктури і віднесений до області вищих почуттів і стійких особистісних особливостей (любові, цінностей, переконань, норм поведінки, критеріїв оцінки соціальних явищ).
Більшість словників подає визначення патріотизму, як любові, а саме: до близького оточення, до своєї домівки, до народу, до мови та Батьківщини. Всі визначення об’єднує одне почуття – це любов. Таким чином, постає питання: що таке любов і чи можливо говорити про патріотизм як почуття?
Науковці І. Бех та К. Чорна, особливу увагу у формуванні патріотизму приділяють саме емоційно-чуттєвій сфері, адже людські емоції і почуття найяскравіше виражають духовні запити і прагнення людини, її ставлення до дійсності. На їх думку, патріотизм — це «суттєва частина суспільної свідомості, яка проявляється в колективних настроях, почуттях, ціннісному ставленні до свого народу, його способу життя, національних здобутків і достоїнств, культури, традицій, героїчного історичного минулого і сьогоднішньої розбудови держави як єдиної нації, до безмежних просторів Батьківщини, її природних багатств» [1, с. 23].
Таким чином, аналів енциклопедій, словників та психолого-педагогічної літератури дає змогу підсумувати, що патріотизм має складну та багатогранну характеристику, яка визначається прив’язаністю до місця свого народження, шанобливим ставленням до своєї держави, відповідальністю за її долю, повагою до історичного минулого, традицій та звичаїв, змістом якого є любов до своєї Батьківщини.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Бех І., Чорна К. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді // Світ виховання. – 2007. – №1 (20). – С. 23-34.
2. Педагогічний словник / За ред. М.Д.Ярмаченка. – К.: Пед. думка, 2001.- 514 с.
3. Політологічний енциклопедичний словник / Упоряд. В.П.Горбатенко. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – 736 с.
4. Юрченко В.І. Психологічний словник-довідник: Навч. Посіб. – К.: Каравела, 2012. – 328с.