Маленькі Речі З ВЕЛИКОЮ ЛЮБОВ’Ю

Маленькі Речі З ВЕЛИКОЮ ЛЮБОВ'ЮОдин чоловік часто нарікав на Бога :
– Чому, Господи, Ти дав мені так мало дарів: я не вмію гарно говорити, не вмію співати, малювати , грати на музичних інструментах, не вмію навіть молитися… Чим, Господи, я можу послужити Тобі?
Одного разу сниться йому сон:
Він – у великому залі, де багато людей. Вони зібралися, щоб намалювати величезний образ Ісуса. Кожний з них підходив до столу і отримував від керівника проекту чистий аркуш паперу та інструкцію, що він повинен намалювати на ньому.
Багато людей вже працювали – хтось малював чудовий барвистий візерунок , хтось – прекрасний орнамент золотом.
Підійшов і чоловік за своїм завданням. Але коли побачив, що йому потрібно намалювати лише чорний кружечок на блакитному фоні, розгнівався і не хотів цього робити.
– Шановний, – сказав до нього керівник проекту , – Ви повинні виконати свою роботу, тому що без Вашого малюнку образ Ісуса, який ми хочемо скласти буде незакінчений.
– Цього ніхто не помітить, це не візерунок, і не золотий орнамент.
– Так, це лише чорний кружечок на блакитному фоні. Але коли ми складемо образ Ісуса – він буде зіницею його ока…

Кожного дня з любов’ю робімо малі і незначні речі на славу Божу,
а Божа Любов перемінить їх у великі справи…

Мирон Шкробут