Домашня Церква » Християнські психологи » Блог Ольги Климишин » „Про день той знає лише Отець Небесний”

 

„Про день той знає лише Отець Небесний”

Автор: Ольга Климишин від 25-11-2015, 10:56, переглянули: 566

Хтось казав, хтось повторив, а воно ж очевидне: «будь-яку істину можна довести до абсурду», якщо «розширюєш межі її застосування». А якраз астрологія — типовий приклад такого абсурду. Але в ній прихована й істина — зв’язок людини з природою. Бо ж — хочемо цього чи не хочемо — «гріємось на сонці». Або ж «мерзнемо, якщо морози».


Історія зберегла багато курйозних випадків, коли завдавали людям великого лиха. Як ось, у 1524 р. астролог Штофлер „передбачив” потоп. Бо — Сатурн, Юпітер і Марс «зберуться» в сузір’ї Риби. І — люди залишали свої будинки, переселялися в гори. Мешканці багатьох сіл і міст роздавали за безцінь майно, запасалися човнами, один багач аж човен «як Ноїв ковчег» збудував. А воно ж цього року... запанувала страшна засуха!

Як анекдот, розповідають і такий випадок. У XVI ст. один із синів астролога Нострадамуса оголосив, що місто Пузен буде знищене полум’ям. І — щоб цей гороскоп справдився, він сам же... підпалив місто. Невдаху-ворожбита піймали й скарали на смерть.

Але був — дуже й дуже віддавна — «винятково достовірний факт»: велична планета Юпітер, здійснивши за близько 12 років «обхід неба» та опинившись у тому ж сузір’ї (нехай — у Близнятах), віщувала, що «у цьому році дощів не буде, буде засуха, неврожай, голод, усілякі пошесті, та ще й набіги сусідів — бо ж і в них буде таке лихо». Це бувало!

У цьому якраз джерело, підґрунтя астрології! Бо, знаючи особливості руху Юпітера серед зір, можна було передбачати його чергову появу в тому ж сузір’ї. І — попередити царя (фараона, імператора, хана, князя зрештою): «владико, через рік буде неврожай і голод, то ж дай наказ запастися зерном»...

Усе це — достовірний факт. В бібліотеках можна знайти матеріали аналізу «кліматичних ситуацій», що траплялися, упродовж століть, і на нашій землі — через кожні орієнтовно 33-34 роки (кожен 3-й максимум) удар стихії бував дуже болючим. Так, за свідченнями літописців, в ХІ-ХІVст. роки 1024, 1060, 1090, 1124, 1159, 1194, 1225, 1298, 1325 і 1360 були особливо засушливими. Вони супроводжувалися пожежами в лісах і на болотах, голодом і спустошливими епідеміями. Між цими роками розміщувалися дощові. Таке чергування було і в наступних століттях.

Наперед скажемо: прогнозу окремо для себе в цих розмірковуваннях ніхто не знайде. Як і в такому тексті: «минулого року унаслідок дорожньо-транспортних пригод загинуло сім тисяч чоловік, очевидно і в цьому році їх буде орієнтовно стільки ж». Бо ж у «проекції на майбутнє» спрацьовує «інстинкт самозахисту й виживання»: «мене це не стосується» («бо я розумний/розумна» і т.д.). А ще — всі ж знають, що є три види брехні: брехня, нахабна брехня і статистика. Тож, на жаль, мало замислюються над її даними.

А тут наведемо кілька загадок з відносно недалекого минулого. Знаємо: є величезна, практично позбавлена життя територія Північної Африки — Сахара, сьогодні — розпечений камінь і пісок. Але там є печери, в яких виявлено вирізьблені на камені фігури тварин — гіпопотамів, носорогів, слонів, жираф, антилоп і страусів. Як також — фігури людей на човнах. То що — якихось 4 000 років тому там були і повноводі ріки, і буйна рослинність, і багатий тваринний світ? І начебто це безповоротне висихання Сахари завершилося ледве не в першому тисячолітті таки вже нашої ери?

Цікавою є історія колонізації Ісландії та Гренландії та відкриття Америки норманами у ІХ-Х ст. Клімат Ісландії у 860 р. був значно м’якший від теперішнього. Добрі пасовиська були і в Гренландії, і там у IX ст. було два селища норвежців — близько 5 000 чоловік.

У 999 р. корабель Лейфа (сина відомого норвезького мореплавця Еріка Рудого), що плив до Гренландії, буря віднесла до лісистих берегів раніше невідомої землі, яку назвали Вінланд (країна винограду). Це було відкриття Америки. Туди через чотири роки на трьох кораблях уже вирушили 160 переселенців.

Однак з XIV ст. у Північній півкулі і, зокрема, в Європі кількість опадів різко збільшувалася. Настало похолодання, значних розмірів досягло зледеніння Арктики. Наступила льодова блокада Гренландії, морський зв’язок між нею і Скандинавією перервався. Через 200 років туди було послано судно, але мешканців там уже не було. Є підстави стверджувати: вологий період 1800-річного циклу, що розпочався у ХІV-ХV ст., вже закінчується. Як передбачають, невдовзі знову настане тривалий (на 300-400 років) період засух, потепління Арктики тощо. Про це говорити і це осмислювати мусимо...

У своїй книжці «Майбутнє і передбачення майбутнього» (1931 р.) французький учений Шарль Ріше підкреслив, що «йдеться про страшну проблему, якій ніхто не зважується глянути в лице... І ось... зустрічаєш ряд фактів, які доводять, що іноді перед особливо обдарованими індивідуумами розривається покров майбутнього... Це дуже серйозно... Бо якщо майбутнє іноді буває відомим, хоча б частково, то це тому, що воно вже наперед визначене».

Проблема й справді велика. Йдеться і про бачення майбутнього (лат. прекогніція), і минулого (ретрогніція). Про зв’язки з позаземним розумом, про глибинні основи нашої психіки і, зрештою, як ставитися до гороскопів.

У Старому Завіті знаходимо різкий осуд будь-яких спроб «зазирнути в завтрашній день»: «Нехай не буде між тобою нікого, ... хто ворожить...» (Повторення закону, 18:10). «Чоловік або жінка, що будуть... ворожити, мусять бути скарані на смерть...» (Левит, 20:27). І ще: «Ворожки не залишай живою» (Вихід, 22:17).

А тим часом завжди знаходилися люди, які, крім особистої долі, намагалися за будь-яку ціну навіть передбачити, коли настане «кінець світу». Ігноруючи оте євангельське: «Про день же той і годину ніхто не знає, ані ангели небесні, лише один Отець» (Мт. 24:36). А чому це так, пояснили Отці Церкви словами св. Василія Великого: «... некорисно людям знати про це, бо стале очікування робить людину більш ревною у чеснотах, а знання, що до суду ще довго, зробило б її більш безтурботною у благочесті в надії, що можна спастися, покаявшись пізніше». Йшлося ж у Новому Завіті лише про виключення з Церкви. Річ ясна, жахаючих сторінок інквізиції забувати не слід, але й пам’ятати треба про колишнє тоді цілковите незнання причин усіляких лих, як ось чума й інше... Тому й зверталися до ворожіння, до гороскопів, як і до найсуворішого покарання всіляких «чаклунів та відьом».

Як зауважив О. Шиманський в одній із газетних публікацій («Україна молода», 13.01.2011), на діяльність усіляких ворожок, «провидців», «контактерів із космосом» в усі віки був попит. Бо ж «полоскотати собі нерви, зазираючи в майбутнє чи нібито пізнаючи невідомі широкому загалу істини — це не лише цікаво, а й певним чином корисно для здоров’я. Такий самий терапевтичний ефект мають фільми жахів та особливо популярні останнім часом фільми-катастрофи: спостерігаючи за «страшилками» на екрані, ми даємо вихід своїм реальним страхам та позбавляємося найбільш гнітючих очікувань від непевного майбутнього».

Одним із найвідоміших віщунів, «пророком європейської історії» вважається французький лікар Мішель Нострадамус (1503-1506). Спочатку він завоював собі визнання успіхами в боротьбі з чумою. Згодом став знаменитим завдяки публікації серії пророцтв — книги, яку перевидавали близько 90 разів. У передмові до неї Нострадамус писав: «Вже з давнього часу і багаторазово я передбачував задовго до подій те, що згодом збувалося...». Але, щоб не зазнавати образ, «був змушений зробити повідомлення у вигляді темних і двозначних сентенцій... Я склав пророчі книги, в яких кожна містить по сто чотиривірші..., смисл яких я свідомо затемнив і які доведені до 3797-го року». Кодування ж таке: «кожній букві відповідає певне число і сума цифр рядка в цілому дає число, ключове для того чи іншого року».

Здійснені після 1990-го року «розшифровування» окремих чотиривіршів (катренів) ніби виявили навіть передбачення ним висадку американських астронавтів, у 1969 р., на поверхню Місяця. Серед цих «прочитань текстів» є й таке: «Вплив Місяця на Землю закінчиться в 2000 році», «В Сонячній системі передбачаються великі зміни, тому наші потомки будуть позбавлені змоги спостерігати всі планети, які видно тепер», «Багато зір наблизяться до Землі і спричинять глобальні катаклізми, передусім у кліматі», «У 2023 р. Земля може зійти зі своєї орбіти».

Можна зробити висновок: дешифрувальники й коментатори текстів мали погане уявлення про момент кількості руху, що його, скажімо, має Місяць або ж та чи інша планета. Як і про встановлені за останні 150 років фізичні закони, які «забезпечують» стабільність околиць нашої планети.

Для тих же, хто «пророчить кінець світу» близьким часом, а водночас довіряє передбаченням Нострадамуса, є питання: то навіщо він мордувався в намаганнях передбачити «все» аж до 3797-го року, якщо нібито «кінець світу» має бути — «за одним із варіантів» — у 2012 р.?

Непереборне «бажання знати майбутнє» в середині 1998 р. «породило» нові повідомлення: «виявлено 15 нових передбачень Нострадамуса, які починаються саме з 1998 р.». Певний учений «сім років затратив, щоб дослідити підвали чотирьох монастирів під Парижем» — і отримав бажане. Тож, серед іншого, «пророк віщує появу незвичайного скрипаля, музика якого матиме неймовірно цілющі властивості... і тисячі людей позбавляться своїх хвороб». А ще: «Вчені повернуть до життя єгипетську забальзамовану мумію, котра відкриє людству таємниці єгипетської цивілізації», «Індійський гуру навчить величезну кількість людей літати над поверхнею Землі, використовуючи можливості людського мозку», здивує всіх «шоу із собакою, яка розмовляє». У 1998-му таки році на східному узбережжі США мали б пройти три надзвичайно сильні урагани, внаслідок чого «загинуть мільйони американців», у південних же штатах мало би бути «велике нашестя змій», від укусів яких загинуть сотні тисяч людей.

Зріс переляк («говорять про такі жахи, що майже дорівнюють кінцю світу») від віщувань Нострадамуса на 1999 р., оскільки тоді 11 серпня відбулося затемнення Сонця: «З неба зійде могутній і великий Король Жаху... Буде велика війна...».

Оскільки затемнення можна було бачити і в Україні, і в Парижі, то астрологи вбачили в цьому «небесний хрест»: «Місяць і Сонце з одного боку вишикуються в лінію з Ураном. Перпендикулярно стане вісь Марс -Сатурн». І — хтось робить висновки: «... з якоїсь країни Сходу знищать Париж ракетно-ядерним ударом». «Інший варіант: у серпні будинки будуть руйнуватися, на території СНД — землетруси. Але найбільше постраждає все ж Америка». Одна ж ясновидиця бачить і таке: «Чорна хмара огорне Землю. Будуть землетруси. Кожної хвилини вмиратиме по мільярду людей. Через сім днів усе пройде, і ті, хто щиро вірить..., зможуть розпочати нову цивілізацію — без житла, радіо, електрики, машин і при 50-градусному морозі посеред літа».

За катренами Нострадамуса Третя світова війна мала нібито спалахнути наприкінці 2011 р. Кажуть, на цей рік і те ж передбачувала і Ванга, «поштовх до якої мав дати локальний конфлікт 10 листопада 2010 р.».

У ці дні дізнаємося з Інтернету про «кінець світу в 2012 р. від бельгійського астрофізика». Це нібито буде 21 грудня, бо «внаслідок зміни магнітних полюсів Землі обертання нашої планети різко сповільниться, а потім змінить напрямок. Після землетрусу безпрецедентної сили підніметься величезна хвиля, яка знищить нашу цивілізацію. Повториться катастрофа, схожа на потоп, описаний у Біблії — континенти зникнуть, мільярди людей загинуть». Але, виявляється: «Є вихід — забронювати собі місце на фермі... в Південній Африці». І книга цього автора «розійшлася мільйонним накладом».

А тут ще й «21-го грудня 2012 року завершується високоточний календар, складений мудрецями народу майя». І «потім світу не стане, і немає ніякого приводу для сумнівів...». Бо, мовляв, «з моменту створення людського роду вже пройшло чотири цикли (орієнтовно по 4050 років), тепер триває «наша 5-та епоха». І ото 21 грудня 2012 р. планети Сатурн, Юпітер і Марс, з ними й Земля, вишикуються в одну лінію стосовно Сонця. Але астрологи підкреслюють; «таке було й раніше, однак цього разу вишикуються в лінію і планети інших систем, утворюючи лінію від центра галактики. І це, мовляв, як «сходження стрілок годинника на цифрах 12». І тому «ця комбінація буде означати перехід Всесвіту з одної системи в іншу».

З Інтернету (дані невідомого автора, тож — перепрошуємо) маємо таке зведення дат можливого «кінця світу», за якими, «якщо повезе, то Земля протягне до 2020 р.»:

2008-й — на Землю впаде астероїд діаметром понад 800 метрів;

2009-й — за розшифруванням центурій Нострадамуса — Армагеддон;

2010-й — «закінчиться нафта, і світ поглине війна за ресурси; ще обіцяють, що Земля відвернеться від Сонця, але це буде «тимчасовий» кінець світу»;

2011-й — «реалізація пророцтв Нострадамуса і Ванги»;

2012-й — «довгоочікуваний» кінець світу за календарем майя, «в 0,5% населення є шанси вижити»;

2013-й — «перехід у четвертий вимір»;

2014-й — Сонячну систему поглине хмара космічного пилу;

2016-й — «розтопляться льодовики, більша частина суші буде затоплена»;

2018-й — ядерна війна «від Нострадамуса»;

2019-й — зіткнення з астероїдом;

2020-й — Ісаак Ньютон, виходячи з передбачень Йоана Богослова, обчислив, що кінець світу буде саме в цьому році.

Є ще й прогнози, пов’язані з астероїдом 2029-го року. «Та це — дуже далеке»....

Сьогодні ж ніхто не сумнівається: є важкі проблеми забезпечення багатьох, навіть мільйонів людей усього лише прісною водою. Також — усім іншим, не менш важливим для життя на рівні «хоча б XX ст.». А воно ж «31 жовтня 2011 р. народився 7-мільярдний мешканець планети»! І — пригадавши, що в 1900 р. на Землі було всього 1,5 млрд. мешканців, слід би усвідомити: є загрози нашому буттю і передусім — від нашої захланності та відсутності елементарного милосердя до ближнього.

Соромно стає від того, що люди, які звуть себе християнами, не пам’ятають оте євангельське: „Про день же той знає лише Отець Небесний”!



Іван КЛИМИШИН,

професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

(За книгою: І. А. Климишин, О. І. Климишин, О. І. Семак „Відкриття нашого Всесвіту.” – Тернопіль. – 2012).

Іван Климишин про «кінець світу»



Категорія: Блог Ольги Климишин, Цікаво

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам Зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Им'я:*
E-Mail:
Коментар: